Бог Світла (Роджер Желязни) читать бесплатно онлайн полную версию книги (ч. notes)

Примітки

1

Маєвська Лариса Никандрівна — філолог-зарубіжник. Закінчила факультет романо-германської філології та аспірантуру при кафедрі історії зарубіжних літератур Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала видавничим редактором. Нині працює в галузі художнього перекладу та літературознавства. Автор статей з історії іспанської літератури XIX ст. Перекладає з англійської та іспанської мов. У її перекладі вийшли новели Едгара По, Курта Воннегута, Артура Кларка, Рея Бредбері, Хуана Рульфо, Орасіо Кіроги.

2

Сарасваті — богиня мудрості та красномовства.

3

Тримурті — божественна Трійця з триєдиною функцією: Брахма — творець світу, Вішну — його охоронець, Шіва — руйнувач.

4

Атман — душа.

5

Аватара (букв.: «Той, що зіходить») — наділена повною або частковою владою інкарнація (втілення) Бога, що спускається з духовного царства до людей, аби виконати певну місію.

6

Богами з машини (лат.).

7

За ведичною міфологією, жива істота, коли вичерпується її добра карма, спускається на землю у вигляді дощу, далі стає зерниною, що, з’їдена чоловіком, перетворюється на сім’я, яке запліднює жінку; і таким чином послідовно відроджується людська форма життя, аби знову вернутися на матеріальний шлях і нескінченно повторювати той самий цикл.

8

Майя, ілюзія — енергія Всевишнього, яка змушує живу істоту забути про свою духовну природу і про божественне; це також магічна сила, здатність божества до метаморфози, зміни свого вигляду шляхом перевтілення в інший вид.

9

Демони — нижчі божества, злі духи, вони змагаються з богами і ворогують з людьми. За лихі вчинки або через прокляття на демона може перетворитися людина, якщо вона нехтує приписи Священного (ведичного) Письма; єдина мета її життя — гонитва за матеріальними насолодами; і що більше вона підпадає під їхню владу, то виразніше виявляється її демонічна природа й невіра в Бога.

10

Кама — в давньоіндійській міфології бог кохання. Нехтувати його дарами вважалося тяжким гріхом.

11

Індра — цар усіх райських планет і бог дощу.

12

Крішна (букв.: «чорний», «темний», «темно-синій») — в індійській міфології — аватара Вішну. Колір його тіла порівнюється з кольором дощової хмари, рятівної від смертоносної спеки. Образ його багатозначний і поєднує в собі як добре, так і лихе. Популярна тема деяких легенд — любов пастушок до юного Крішни. Зачувши його сопілку, вони кидають своїх чоловіків та домашні справи, біжать до нього і танцюють з ним у екстазі понад берегом Ямуни.

13

Індра — найпопулярніший персонаж індійської міфології, він убиває демона Врітру і цим вивільняє води рік, що доти були скуті. Тому його називають також богом родючості.

14

Ракшаси — різновид демонів, що є переважно ворогами людей.

15

Брамін — за ведичною системою суспільного поділу відповідно до роду діяльності той, що належить до класу найрозумніших людей.

16

Карма — закон природи, за яким будь-який вчинок людини — гріховний чи праведний — має свої відповідно негативні чи позитивні наслідки, що дедалі дужче позначаються на подальшій долі того, хто цей вчинок здійснює.

17

Агімса — відмова від насильства.

18

Мара — в буддійській міфології — уособлення зла, всього того, що веде до смерті живі істоти. Головна функція Мари — чинити перепони боддхісатвам, які прагнуть просвітлення.

19

«Пополь-Ву» — національна книга індіанців кіче (стародавнє плем’я доколумбової доби, від якого ведуть своє походження туземці Гватемали). Книга написана мовою цього племені й має часто символічний, затемнений зміст.

20

Тантра — букв.: таємний текст, магія (санскр.) — священні тексти індуїзму, що відображають вірування про жіноче начало світу, яке є енергетичним джерелом буття.

21

Сансара — повторюваний цикл народження й смерті і страждань у матеріальному світі (протилежне нірвані, що є станом блаженства і свободи від матеріального існування).

22

Дхарма (санскр.) — одне з центральних понять давньоіндійської філософії, що означає закон, принцип, мораль; у релігійних системах — Бог, Абсолют.

23

Нірріті — в індійській міфології — персоніфікована руйнація, смерть.

24

Шіва — напівбог, керує матеріальною гуною невігластва, знищує матеріальний космос. Гуни (числом три: доброчесності, пристрасті, невігластва). Йдеться про різновиди впливу ілюзорної матеріальної енергії на живі істоти; гуни, зокрема, визначають спосіб життя, мислення і діяльності душі. Завдяки їхній взаємодії відбувається творення, підтримання і знищення Всесвіту.

25

Юга — епоха. Існує чотири юги, які постійно чергуються, змінюючи одна одну: Сатья-юга, Трета-юга, Двапара-юга і Калі-юга. В міру віддалення Сатья-юги й наближення Калі-юги відбувається дедалі більший занепад релігії і деградація людини.

26

Сорт червоного винограду.

27

Варуна — в давньоіндійській міфології тисячоокий бог, пов’язаний з космічними водами, захисник істини й справедливості.

28

Популярна англійська пісня часів першої світової війни.

29

Сома — хмільний напій, вживаний в індуїстському ритуалі.

30

Бувай здоров (швед.).

31

Віна — старовинний індійський музичний інструмент з металевими струнами.

32

У медицині підхід до пояснення тілесних хвороб, при якому наголошується роль психічних факторів.

33

Дхарма (санскр.) — в індуїстській міфології спочатку божественний мудрець, а далі бог справедливості, персоніфікація закону, моральності, доброчесності.

34

Деви — злі духи, що протистоять добрим.

35

Праджапаті — творець усього сущого, пращур богів, владика над людьми і тваринами, його руки — сторони світу.

36

Локапали (букв.: «захисники світу») — в індуїстській міфології божества — вже згадувані вище владарі сторін світу і їхні охоронці. Первісно їх четверо, пізніш — восьмеро. В деяких легендах одним із них виступає Агні, бог вогню.

37

Юга — світовий період; за стародавньою космографічною традицією їх чотири, вони часто фігурують в епічній літературі: критаюга (або сатьяюга, «благодатна доба» — коли люди доброчесні, не знають горя й хвороб, усі рівні, поклоняються одному божеству; третаюга — справедливість помалу підупадає, з’являються пороки, поширюються всілякі жертвоприношення, проте релігійні обов’язки ще суворо виконуються; двапараюга — у світі починають брати гору зло і пороки, людей обсідають хвороби; каліюга — доброчесність геть занепадає, люди знищують самих себе у війнах, життя коротке, повне зла і гріхів, у людських стосунках панують брехня, злоба, жадібність і розпуста.

38

Дхарма — в стародавн. інд. міфології спочатку божественний мудрець, а далі бог справедливості, що уособлює поняття «дхарми» — закону, морального ладу, честивості.

39

Гандхарви — духи повітря, лісів і вод, зловмисні й ворожі до людей.

40

Дакіні — жорстокі й люті демонічні істоти жіночого роду, почет богині смерті.

41

Прети — невпокоєні душі померлих, лишаються жити серед людей і чинять їм зло.

42

Сканда — проводир війська богів; вважається також покровителем злодіїв.

43

Пішачі — злі демони, що насилають хвороби, нападають на людей і живляться їхнім м’ясом та кров’ю.

44

Апсари — напівбогині, що мешкають на небесах, але й на землі — у горах, на воді — і можуть насилати на людей любовну нестяму. Вони ще й небесні куртизанки і танцівниці.

45

Шітала — бенгальська богиня віспи.

46

Ріші — в давн. інд. міфол. — семеро небесних мудреців та провидців.

47

Бог вітрів.

48

Ваджра — громова довбня, палиця — зброя Індри. В буддійській міфології символ тривкості та незнищенності, зображується як своєрідний скіпетр, є атрибутом багатьох будд. Символізує також чоловіче начало.