Зібрання творів

1

Пародія на філософію схоластики, щось середнє між художньою та документальною літературою. Присвячена мистецтву куріння. Доволі дивний твір. (Тут і далі — примітки Євгена Ліра, якщо не зазначено іншого).

2

Роман описує митця, що поступово втрачає глузд і занурюється у темряву. Містить автобіографічні елементи. Вважається однією з найважливіших робіт Артура Мекена.

3

Схвальні відгуки Кровлі щодо Мекена неодноразово з'являються в його листуванні.

4

На думну дослідника Б. Г'юґо.

5

В есеї «Надприродний жах у літературі» Лавкрафт приділяє Мекену неабияку увагу. Описуючи всі спектри творчості митця, він уславлює Артура Мекена як одного з найталановитіших сучасників і доволі детально розбирає такі твори, як «Великий бог Пан», «Три самозванці», «Пагорб мрій», «Осяйна піраміда» і «Терор». Щоправда, автор есею вдається до спойлерів, розкриваючи сюжетну лінію згаданих творів. Також ГФЛ наводить у тексті вірш «Читаючи Артура Мекена», написаний американським поетом Френком Лонґом.

6

«Вибрані твори» Амброуза Бірса, «Король у Жовтому» Роберта Чемберса, «Повне зібрання творів (у 4 томах)» Говарда Лавкрафта і «Гори, відьмо, гори! / Повзи, тінь, повзи» Абрагама Мерріта вийшли друком у готичній серії «Видавництва Жупанського».

7

Роман «Місячна дитина» Алістера Кровлі готується до друку у «Видавництві Жупанського».

8

Цитата з віршу валійського поета-метафізика Джорджа Герберта «Сліпе кохання».

9

Йдеться про Кенельма Діґбі, учня Парацельса, що розробляв теорію палінґенезії-оживлення відмерлих та створення штучних організмів. Услід за Парацельсом, вважав палінгенез питанням біології, а не метафізики.

10

Стиль меблів епохи рококо, характерний вишуканими формами та застосуванням червоного дерева. Походить від прізвища мебляра, що заснував цей стиль, — британця Томаса Чиппендейла. До речі, назва відомого мультфільму «Рятівники Чіп і Дейл» бере початок від каламбуру з прізвищем цього майстра.

11

Освальд Кролл, алхімік, послідовник вчення Парацельса, автор дослідження лікарських трав «Хімічна базиліка»

12

Диявол втілився. І став людиною (лат.) (прим.пер.).

13

Червоне італійське вино з Тоскани.

14

Удень мовчить Усесвіт, роз'єднаний із відчуттям жаху;

та уночі палахкотить вогнями, й лунають всюди хори Егіпана,

й звучать пісні, цимбали й сурми чути

всюди вздовж узбереження океану.

15

Тип списа, який використовувався зулусами та іншими народами нгуні (прим. пер.).

16

Вбивства, скоєні Джеком-Різником (прим. пер.).

17

Споруджений за наказом царя Міноса лабіринт, де тримали Мінотавра (прим. пер.).

18

Суто британський перифраз, що позначає злиденне життя. Відповідно, мешканці Квір-стріт-бідаки.

19

Агамемнон — цар Мікенів, що розпочав Троянську війну.

20

Їм не вистачає барда (лат.) (прим. пер.).

21

Особа, яка встановлює причини насильницької смерті чи самогубства (прим. пер.).

22

Офіціант у пивній.

23

Парацельс — «перший дослідник хімії від початку світу», медик, алхімик, містик XVI сторіччя. Псевдонім перекладається як «рівний Цельсові» («para Celsus»), де Цельс — давньоримський медик, автор трактату «Про медицину». Парацельс вивчав хімічну природу речей та застосовував результати досліджень у медичній практиці, розробивши чимало препаратів та просунувшись у вивченні лікарських властивостей різних рослин. Йому належить висловлювання, що стало основоположним для сучасної фармацевтики: «Усе — отрута, усе — ліки. Все залежить від дозування». Крім того, захоплювався езотерикою, астрономією та астрологією, досліджував перекази про фантастичних створінь, зокрема «Книги про німф, сільфідів, піґмеїв, саламндр, велетнів та інших створінь». Існує легенда, що розповідає, наче однієї похмурої днини, коли надворі рясно дощило, до дверей старого Парацельса поступався подорожній, що виявився ельфом та забрав його до Чарівної країни (справжні обставини смерті досі не з'ясовано). Парацельс — центральна фігура у герметичній традиції, «той, що вказує напрям»; його впливу зазнали як «традиційні» вчені, так і численні містики та маги.

24

Розенкрейцери — таємничий герметичний містично-ритуальний орден, заснований Крістіаном Розенкрейцем на початку XVII сторіччя і названий на його честь. В основі братерства лежить поєднання езотеричних символів троянди та хреста («Розенкрейц» дослівно перекладається як «троянда і хрест»), а також своєрідне трактування християнських священних текстів. Розенкрейцери цікавилися алхімією, медициною, біологією та теологією, розробляли власні шифри, мали чітку ієрархію. Основні засади ордену висловлені у маніфестах «Загальна вседоступна реформа Всесвіту» Вільгельма Моєр Васселя та «Сповідь братства Троянди і Хреста» невідомого автора (обидві вийшли друком 1614 року). Стислі відомості про організацію подано у тексті «Слава Братерства» того ж В. М. Васселя. Послідовниками розенкрейцерів можна вважати майже всі магічні спільноти, що з'явилися наприкінці XIX ст., у тому числі й орден «Золотого Світанку», до якого належав сам Артур Мекен. На сьогодні спадок розенкрейцерської традиції занадто обширний, аби виявити конкретних спадкоємців ордену, тому оригінальне братство вважається зниклим наприкінці XVIII ст.

25

У палеографії позначає заключні слова тексту (прим. пер.).

26

Йдеться про Артура Веслі, першого герцога Веллінґтонського, фельдмаршала британської армії, що взяв участь у війні з Наполеоном та, зокрема, здобув перемогу у вирішальній битві під Ватерло. Двічі обирався прем'єр-міністром Великої Британії.

27

Чарльз або Карл II — король Великої Британії, син катованого Кромвелем Карла I. Правив у середині XVII ст.

28

Дайсон згадує про роман Александра Дюма-батька «Граф Монте Крісто» й персонажа абата Фарія.

29

Один з найвідоміших парадоксів давньогрецького філософа Зенона. Його суть така: швидконогий Ахілл ніколи не зможе наздогнати черепаху. Нехай на початку руху їх розділяє відстань а, й Ахілл біжить у к разів швидше за черепаху. Доки Ахілл пробіжить цей проміжок довжиною а, черепаха встигне відповзти від нього на відстань а/к. Коли Ахіллес пробіжить і цей проміжок а/к, черепаха відповзе на відстань а/к², і так далі. Таким чином, Ахілл ніколи не наздожене черепахи, бо між ними завжди буде деяка відстань. Слабким місцем цієї апорії є різниця між швидкістю Ахілла та черепахи — безкінечність можлива лише за умови однакової швидкості руху обох, а черепахи, як відомо, пересуваються повільніше за могутніх героїв Троянської війни. Тож, відповідно до сучасної математики, парадокс коректніше сформулювати таким чином: Ахілл ніколи не наздождене черепахи, аж доки її не наздожене..

30

Едмон Дантес— справжнє ім'я графа Монте Крісто з однойменного роману Дюма-батька.

31

Йдеться про начебто спільний греко-латинський корінь «pyr» у словах «pyramid» та «pyro»

32

Джеремі Тейлор — англійський священнослужитель, якого також називають «Шекспіром богословів» за його поетичну манеру висловлювання (прим. пер.).

33

Річард Бентлі — англійський видавець XIX ст. (прим. пер.).

34

Йдеться про казки про Сіндбада-мореплавця.

35

Дослівно з англійської «блакитні скелі».

36

Голотурії, також відомі як морські огірки — безхребетні тварини типу голошкірих, що живуть у солоній воді. «Огірками» їх назвав Старший Пліній через зовнішню схожість із цим овочем.

37

Гіпотетичне середовище, в якому за уявленнями, що побутували у фізиці до початку XX сторіччя, поширюється світло та радіохвилі.

38

Гіпотетична початкова матерія, яка утворювала масу світу.

39

Залізнична станція в Лондоні (прим. пер.).

40

Завсідник (фр.).

41

«Римські діяння» — збірка повчальних оповідок, так званих екземплумів (лат. єхетріит, «приклад»), написаних латиною у першій половині XIV ст.

42

Йдеться про так звані масонські лендмарки, «давні й незмінні заповіді масонства», що є спільними до виконання для всіх учасників будь-якої Ложі. Через те, що конфіденційність діяльності Ордену всіляко захищалася його учасниками, зміст оригінальних лендмарків та саме їхнє існування лишається під сумнівами. Існує чимало різних тлумачень і пояснень цих заповідей, серед них — ґрунтовна праця Альберта Макея «Основи масонського права».

43

Що я знаю (фр.) (прим. пер.).

44

Фраза з Біблії в перекладі І. Огієнка (прим. пер.).

45

Римський легіон, що відзначився походами до германських земель, а також зіграв вирішальну роль у придушенні повстання сілурів на території сучасного Вельсу. Вірогідно, саме про цю битву згадує оповідачка.

46

Аквіл (від лат. «aquila» — «орел») — традиційний штандарт римських легіонів, характерний фігуркою орла, що символізував верховного бога Юпітера.

47

Мономанія — нав'язлива захопливість певною ідеєю.

48

Опис земної кулі (прим. пер.).

49

Англійський поет і перекладач (1699-1748) (прим. пер.).

50

Ані кроку назад (лат.) (прим. пер.).

51

В англійській мові слово «fairy» може вживатися як іменник на позначення чарівного народу або як прикметнику значенні «казковий, чарівний».

52

Колег (фр.).

53

Відсутність обману (лат.) (прим. пер.).

54

Шведський природознавець: ботанік, зоолог та лікар, видатний учений XVIII століття (прим. пер.).

55

Джордж Еліот — англійська письменниця XIX ст., відома насамперед пасторальними романами, до яких належить і «Ромола».

56

«Роберт Елсмер» — роман британської письменниці Гамфрі Вард про священника з Оксфорду, що починає сумніватися у доктринах англіканської церкви під впливом «нової школи» німецької філософії.

57

Йдеться про британського філософа Френсіса Бекона.

58

Трактат «Про військове мистецтво» був написаний флорентійським політиком та філософом Нікколо Макіавеллі у формі полілогу. У праці пропонується кілька новаторських для європейських країн ідей, серед іншого — закріплення на державному рівні обов'язкової військової повинності для юнаків, а також проводиться ґрунтовне дослідження різних воєнних операцій Римської імперії.

59

Методи досягнення успіху (фр.) — відомий твір Бероальна де Вервіля, анонімно опублікований близько 1616 року. Це — роман-діалог, який багато в чому нагадує стиль Франсуа Рабле. За версією відомого бібліографа XIX ст., Бероальн натрапив у бібліотеці свого батька на невідомий рукопис Рабле, який він доопрацював, і так на світ з'явився «Le Moyen de Parvenir» (прим. пер.).

60

«Сто нових новел» — пам'ятник французької оповідної прози. Виник як паралель до італійської збірки «Сто давніх оповідок» і під впливом перекладу французькою мовою «Декамерона» Дж. Боккаччо. Створений при дворі бургундського герцога Філіппа Доброго в Жемапе (біля Брюсселю), збірка датується 1462 роком (прим. пер.).

61

Йдеться про «Анатомію меланхолії», барокову прозу авторства Роберта Бартона. Вперше книжка вийшла друком 1621 року, проте автор, що ховався за псевдонімом «Демокріт-молодший», доповнював та розширював текст аж до самої смерті. Попри те, що книжка задумувалась як енциклопедія-дослідження меланхолії, Бартон часто відступає від чіткого викладу до розлогих метафор, а іноді взагалі вдається до вільної форми потоку свідомості.

62

Шлях скорботи (лат.) (прим. пер.).

63

За шкалою Фаренгейта (прим. пер.).

64

Йдеться про Річарда Пейна Найта, британського науковця та політика XVIII—XIX ст., що, серед іншого, написав «Дослідження символічної мови давнього мистецтва та мітології» — на нього й посилається автор.

65

Випиваючи з чаші самого пекла (лат.) (прим. пер.).

66

Шабашне весілля (лат.) (прим. пер.).

67

Бібліотека, де можна було взяти книги на дім за окрему плату. Заснована в XIX столітті англійським видавцем Чарльзом Мьюді (прим. пер.).

68

Томас де Квінсі — британський письменник XIX ст., автор одіозної «Сповіді англійського пожирача опію», одного з перших літературних тріп-репортажів. Впливу де Квінсі зазнали численні митці, серед них — Гантер Томпсон і Алістер Кровлі, що написав схожий автобіографічний роман, «Щоденник наркомана».

69

Ерою або епохою перук називають період правління французького короля Людовіка XIV, коли перуки (здебільшого білі) набули шаленої популярності.

70

Порівняй з (лат.) (прим. пер.).

71

Живіть весело (фр.) (прим. пер.).

72

Панурґ — один з головних героїв сатиричного роману Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель», крутій, спритник, хитрун (прим. пер.).

73

Так імітували грім в Шекспірівському театрі «Глобус» (прим. пер.).

74

Фліртуючи (фр.) (прим. пер.).

75

Дуля (італ.) (прим. пер.).

76

Жиль де Ре — французький маршал, соратник Жанни д'Арк, прототип Синьо! Бороди. Після війни Жиль захопився окультизмом та алхімією, а пізніше до зацікавлень барона додалася некромантія. У 1440 році маршала звинуватили у педофілії, а під час подальшого розслідування виявили «численні злочини проти роду людського», пов'язані з демонічними обрядами, сексуальними збоченнями й аматорськими вправляннями у кремації. Був засуджений та страчений після тривалого й резонансного судового процесу. Досі невідомо, чи справді Жиль де Ре «вбив 800 юнаків заради своєї втіхи», проте образ маршала швидко трансформувався у Синю Бороду та здобув безсмертя у народних казках.

77

Йдеться про британського поета Джона Кітса, що належав до другої хвилі англійських романтиків, та розвідку літературного критика Джона Локгарта у «Блеквудз Меґезін», де той завдав нищівної критики книжкам поета, збірці «Поезії» та поемі «Ендиміон» і порадив йому повернутися до попередньої роботи аптекарем.

78

Тофет — місцина у долині Геєнни на півдні Єрусалима, де стояли ідоли Молоха та Ваала, яким приносили у жертву дітей на церемоніальному вогнищі.

79

Лицар Круглого столу, який описується в легендах як «святий лицар» (прим. пер.).

80

Дік — скорочення імені «Річард» (прим. пер.).

81

Нолл — скорочення імені «Олівер» (прим. пер.).

82

Есхіл — давньогрецький автор класичної трагедії. Відомий тим, що вперше вивів на сцену другого актора — до цього драми виконувались одноосібно.

83

Гіджра — переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини.

84

Це — не його яблуко (італ.) (прим. пер.).

85

Чезаре Ломброзо — італійський кримінолог, автор книги «Геніальність та божевілля» (прим. пер.).

86

Це безсумнівно, тому що неможливо (лат.) (прим. пер.).

87

Священне джерело — не для повсякденного користування (лат.)

88

Земля Іоло.

89

Мудрий ліс (лат.) (прим. пер.).

90

Інфернальними невмами (лат.) (прим. пер.).

91

Після Ізраїлю (лат.) (прим. пер.).

92

Тепер я точно знаю, що всі легенди, всі історії, всі розповіді, всі Писання можуть бути про МЕНЕ (лат.) (прим. пер.).