Серце Змії через 200 років

10. ІНВАРІАНТИ РОЗУМУ. БЮРОКРАТІЯ ТА МОЛОДЬ

До моменту, коли виспаний Гольм з’явився в черговій рубці, культурна проґрама була в самому розпалі. Задихана і, судячи з вигляду, страшенно задоволена собою Айра сиділа на даху шатра, і відблиски лазерних променів грали на її вологій шкірі. У одній руці вона мала аркуш із якимись закарлюками, а в іншій — меґафон. Періодично вона, перекриваючи гучну дзвінку музику, щось кричала. Фрой, керуюючи октиянським каром, на малій швидкості їздив по майданчику за обома октами, неначе з метою кого-небудь з них задавити. Окти відскакували, відкочувалися і оббігали кар по колу, іноді тикаючи в його корпус довгими пластиковими жердинами.

Гольм ткнув на панелі значок виклику і строго запитав:

— Оса! Що знову за безглуздя тут твориться?

— Це не безглуздя, Бос. Ці окти показують стародавній мисливський танець, що імітує бій з велетенським хижим трепанґом…

Вона глянула на схему і крикнула в меґафон:

— Направо чверть і три об’їзди радіус сім проти годинної… Вибач, бос, у мене тут намальована карта траєкторії трепанґа, в сенсі, кара, який зображує трепанґа, і я командую Флешу, щоб він…

— Я вже зрозумів, — перебив капітан. — А чому ти знову гола й змилена, як кінь?

— Стародавній крітський танець з биком, — пояснила вона, — він описаний… назад на сім, і три об’їзди радіус сім за годинниковою… ще раз вибач, бос. Так от, танець описаний у доктора Єфремова, от ми й вирішили…

— Я не помітив, щоб він там був описаний, — знову перебив він.

— Це вже в іншій книзі, — уточнила дівчина, — ми ж вибрали книги доктора Єфремова неформальним посібником з контакту, так?

— Не йшлося про всі його книги, — заперечив Гольм.

— Управо вісімка п’ять на дев’ять… Хіба? Отже, ми не так зрозуміли.

— Атож. І це вже не вперше. А хто був биком? Теж кар?

— Ага. Знаєш, як важко було через нього стрибати? Але, Фрой сказав, що в мене непогано вийшло… Перпендикулярно така ж вісімка, і різко стоп у перехресті… Усе, зараз вони його доб’ють.

— Кого? — не зрозумів капітан.

— Трепанґа, — пояснила Айра, — це ж мисливський танець.

— А, ну, звісна річ…

І, справді, трепанґ, себто кар, був мальовниче добитий двома синхронними ударами жердин у борти. Фрой і Айра зааплодували. Майже відразу ж за спиною капітана пролунав тринькаючий сиґнал і комп повідомив: «корабель октів запросив зв’язок».

— Вмикай, — розпорядився Гольм.

— Колеґо, тобі сподобався цей танець? — запитав Шаман, з’являючись на екрані.

— Так. Дуже захоплююче.

— Саме так, — погодився октиянський капітан, — танець, який показала Оса, теж був захоплюючим. У цих древніх ритуальних рухах є щось особливе…

— Юність цивілізації? — припустив Гольм.

— Можливо, — погодився той, і, без жодного переходу, додав, — Мені прийшла інструкція з бази. Про те, як вести спілкування — контакт — співпрацю. Тобі це цікаво?

— Так. Дуже.

— Тоді я читаю: «Вам рекомендовано-прописано феноменолоґічно досліджувати цивілізацію-життєдіяльність наших партнерів і надати їм допомогу-сприяння в тих же дослідженнях стосовно нас. Схвалюється й заохочується всяке інформативне реґламентоване й самоорґанізоване спілкування між індивідами в ґрупах».

Виникла коротка пауза.

— Цікаво, вони довго думали, перш ніж це вигадати? — вимовив Гольм.

— Бюрократія, — констатував Шаман, — гіпертрофована передбачливість. Гадаю, ти скоро отримаєш дуже схожу інструкцію.

— Навіть не сумніваюся, — відповів террянин, кидаючи погляд на екран спостереження за табором.

Фрой намагався танцювати самбу зі Стрілою. Вона чесно намагалася адаптувати рухи цього танцю для своїх чотирьох лап, але не дуже в цьому досягала успіху. Фрой вимушений був здійснювати чудеса балансування, щоб не наступити своїй дамі на передні опорні лапи. Товстун і Айра, що влаштувалися поруч на здутій оболонці аеростата, раз у раз заливалися гомеричним реготом. Айра сміялася, тупала ногами і дзвінко ляскала долонями по стегнах, а Товстун блимав різноколірними смугами на тілі, як новорічна ялинка, голосно клацав клішнями і скрипів пластинами панцира.

— Цікаво, може, вони сьогодні й до спортивного скелелазіння доберуться, — сказав октиянський капітан, — азарт є, і скель навкруги досить.

— Сподіваюся, що ні, — відгукнувся Гольм, — їм слід нормально відпочити. Мабуть, я їм зараз нагадаю, що завтра за ґрафіком вибіркове дослідження шельфу.

— Припускаю, що не обов’язково опікати молодь по дрібницях, — м’яко заперечив Шаман, — робота це робота, а як відпочивати, вони самі розберуться. Без нас.

Гольм знизав плечима.

— Може, ти й маєш рацію… Оп… повідомлення. Мені теж прислали інструкцію. Зачитати?

— Так. Перевіримо нашу гіпотезу.

— Читаю: «Вам належить, проявляючи максимальну дружелюбність і тактовність, з’ясувати та описати особливості історії, культури й соціальної комунікації інших, в об’ємі, достатньому для побудови оптимальної стратеґії партнерства. Водночас слід повідомити іншим ті ж дані про цивілізацію Терри, щоб вони також мали досить інформації для тих же цілей. Ми рекомендуємо використовувати для цього спільну роботу і відпочинок в автономних змішаних колективах». Як тобі це подобається?

Шаман флегматично погойдав очима в сторони.

— Істинні бюрократи. Вважають, що без них ми б до цього не додумалися. Їм здається, ніби їм зі своїх сидінь краще видно, ніж нашим хлопцям і дівчатам тут. Смішно.

— Смішно, — погодився Гольм, — характер бюрократії, як і характер молоді, не залежить від числа кінцівок. Це ще раз доводить єдність розуму у всесвіті.

— Афоризм, — зауважив окт, — перший афоризм в околицях цієї планети.

— Еге ж, — підтвердив террянин, — знайду золото та мармур і висічу це одним по іншому.

Переклад з російської: Hochlander

ЗМІСТ

Коротка передмова

1. Сім поверхів капітанового жарґону

2. Цивілізації, Хартії та провісники

3. Перша спроба міжзоряної дипломатії

4. Доцільність краси та капітанове пузо

5. Особисті контакти та міжвидова еротика

6. Два капітани діляться думками

7. Стрільба повз рухливі мішені

8. Два Піфаґори й один етиловий спирт

9. Спонтанна реакція: секс без меж

10. Інваріанти розуму. Бюрократія та молодь