Останнє бажання

Післямова перекладачів

Цього разу вона буде короткою, бо все справді важливе уже було сказано в післямові до «Сезону гроз» — хоча ця книга була написана останньою, свій переклад ми розпочинали з неї. Як і раніше, ми гірко сумуємо, що відьмацький цикл А.Сапковського ще не дочекався повного професійного перекладу українською мовою. Як і досі, вважаємо, що світ, створений майстром польської фантастики, дуже близький до того, який відомий нам із нашої власної історії. Через цю причину ми приклали усі зусилля, щоб відтворити фантастичні реалії українськими мовно-літературними засобами. Тому ми не вагалися інколи змінювати імена героїв (так Яскер став у нас Горицвітом), або ж називати Торкве — дідьком, а Лілє — польовою царівною. Це не єдина наша «поетична вільність», але у всіх ми не зізнаємося.

Запевняємо, однак, що, попри химерність, наш переклад все-таки доволі точний. Про помилки у всіх приступних нам перекладах цієї книги можна писати саги, але тут робити цього не будемо, бо й місця не вистачить. Ми принаймні не називали буздиган чорнильницею:-)

На завершення хочемо щиро подякувати людям, які дуже напрацювалися, щоб цей переклад взагалі з’явився і не світив граматичними та стилістичними огріхами. Це наші рідери: Віталій Геник, ведучий чудового сайту «Аргонавти Всесвіту», та учасник форуму «Толока-Гуртом», який воліє називатися ніком pseudogiant. Дуже дякуємо і розраховуємо на подальшу співпрацю.

Наші подяки також усім тим, хто, прочитавши «Сезон гроз», підтримували нас морально і заохочували до дальших спроб.

Перекладачі «Останнього бажання»,

Н.Михайлівська

Г.Синєока