1

Геральт натякає на звичай обрізати монети, виготовлені з дорогоцінних металів. Змінивши багатьох власників, такі монети дуже сильно тратили на вартості.

2

Плисаки, вони ж бокораші — плотогони.

3

Домах розпусти.

4

Пародійний виклад знаної польської легенди «про смока вавельського» — про вавельського дракона

5

Мається на увазі жорстока розвага, коли до котячого хвоста прив’язували міхур з камінцями (у пізнішому варіанті — консервну бляшанку), що швидше тварина тікала, то більше торохтіли камінці й то швидше тікав кіт…

6

«Геральт відчув неспокій, що, забутий і приспаний, прокидався десь там у глибині. Він з натури мав дивну і нез’ясовану схильність до рудоволосих, кілька разів ця пігментація волосся спонукала його до нерозсудливих учинків». («Сезон гроз»)

7

Ця назва походить від італійського слова з не дуже пристойним значенням

8

Вівці (закарпатське)

9

Пструги, форель.

10

Жовто-зелений. Походження цього слова, думаю, зрозуміле й так.

11

Атакувати (заст.)

12

«Може, ніхто з вас, людей, і не знає, що коні вміють кричати» (С)

13

Довгий меч.

14

Загалом гудієра — це рослина родини зозуленцевих, але, схоже, у світі Геральта так називається якась неприємна тварина.

15

Назва походить з валлійської мови. Вимовляється приблизно Айд Гинваєл.

16

Принаймні в антимонії нічого таємничого немає. Це сурма (стибій), косметичний і лікувальний засіб, уживаний ще в Давньому Єгипті. Натомість каннабіс — коноплі.

17

Ганебний стовп зі злочинцем.

18

Шанкри. Походить від діалектної назви венеричної хвороби — «французька хвороба», «франца». Лайка «франца» цього ж походження.

19

Завуальований натяк на героїню артурівської легенди, королеву Гвіневеру, від імені якого утворене ім’я Єнніфер.

20

Нагадаю, що форму «відьмак» вживають персонажі, не дуже прихильні до головного героя.

21

Ґамратка — проститука, зокрема така, що супроводжує армію. Походить від слова «камрат» — приятель, тому може вважатися відповідником «гетери».

22

В оригіналі цей колір зветься «хабровим». 16-ий код #330 °CC

23

В оригіналі рекомий Деїнті названий niziołk-ом. Так згідно з польською традицією називають толкінівських гобітів. Натомість термін «половинчик» ужито в одному з перекладів безсмертного твору великого Професора. За зростом гобіти якраз десь з пів-людини.

24

Пизатий — щокастий (діал.)

25

Це, звісно, не та рогатка, з якої стріляють хлопці-шибеники, а та, що оспівана у сотнях львівських пісеньок і означає край давнього (середньовічного) міста. До речі, при перекладі цього оповідання якось самі собою тиснулися під руку слова з львівської гвари. Бо, якщо не лічити відсутнього моря, Новіград вельми схожий на Львів.

26

Поливка — густий суп. Таке слово вживається, зокрема, в закарпатських діалектах.

27

Оригінальний бедак чи бейдак, як одна з назв Дуду, — це істота, яка тримається здаля від світу і загалом доволі добродушна, хоча й дивакувата. Має в собі щось блазенське. Дуду може бути названий дурняком тому, що дурисвітство стало для нього способом життя.

28

Спосіб зв’язування, при якому зв’язана особа може доволі зручно сидіти, але її можливості руху мінімалізовані.

29

Опой (заст.) — ламініт, хвороба кінських копит.

30

Лепета — голова (львівська гвара)

31

Скандал, авантюра (л.г.)

32

Коппер — мідна монета.

33

Лахудра — тут жебрак, ледащо (л.г.)

34

Банківський термін. Означає суму наявної на кінець дня в касі валюти, перераховану за закупівельним курсом

35

Те саме, що й «вріже дуба» (л.г.)

36

Королівна Ванда — героїня польської легенди. Втопилася у ріці Віслі, щоб урятуватися від шлюбу з ворожим німецьким князем.

37

Бухнути баламута — відібрати або вкрасти гаманця (л.г.)

38

Шпіцель — агент, донощик (л.г.)

39

Мікрус — мала дитина (л.г.)

40

Шкраби — взуття (л.г.)

41

Когг, ког (давньоверхньонімецька — kogho, середньо-нижньонімецька — kogge, koggen) — середньовічне однощоглове палубне судно з високими бортами і потужним корпусом, споряджене прямим вітрилом площею 150–200 м2

42

У польській мові слово «морщин» означає морську водорость, інакше фукус. В українській — в’яжеться швидше з географічною назвою «Моршин». Існує кілька гіпотез походження назви курортного селища Моршин. Воно, звісно, далеко від моря, але солона вода є й там.

43

Грошова кара.

44

Авжеж, охоче (заст.)

45

В оригіналі Горицвіт називає Ессі Пацинкою. Pacynka — фігурка з лялькового театру. Оскільки паяц — теж театральний персонаж, то кличку Ессі було перекладено як жіночу форму від слова «паяц».

46

Крайниці — межі.

47

Інакше кажучи, шлунковий розлад.

48

«Розповідям про неспокій немає кінця» (С)

49

Це, звісно, щоки.

50

Черепаходракон (міфічне створіння)

51

Тут камін — широка вертикальна або похила ущелина.

52

Морські водорості.

53

Прізвище Фрешенет (Freixenet) та назва столиці дріад Дуен Канель (Duen Canell) походять з каталонської мови і звучать приблизно так, як у цьому перекладі.

54

(Увага — всі подальші примітки зі Старшої Мови зроблені перекладачем на власний розсуд, тому є приблизними. В оригіналі ці фрази не перекладаються, але їх значення переважно зрозуміле з контексту.)

— Вітаю! Йду до Ейтне, пані Дуен Канель! Це Білий Вовк!

55

— Пані Ейтне! Це Білий Вовк!

56

Геть меча!

57

Мовчи!

58

Дунка! Бренн! Сюди!

59

У справі до пані Ейтне? Це Білий Вовк?

60

Я розумію. Кажи далі.

61

Мовчи.

62

— Іди звідси!

63

Так. Ти ельф?

64

Йгерн. Він же сколопендроморф.

65

Відлога — капюшон, каптурик. Відсилання до казки про Червону Шапочку, яка в польському варіанті зветься Червоним Каптуриком. Характерно, що в цьому ж оповіданні фігурують також Вовк та Бабуся.

66

Псякрев! Стій!

67

Кривавий зад.

68

Собака!

69

Дзіванна — слово, запозичене у Валерія Шевчука і означає те саме, що й дивожона — міфологічна істота, мисливиця та супутниця богині полювання. З цього ж ряду походять Дєвонна, діві те жена, діве баба. «Лужицькі слов’яни вірили, що Дєвонна місячними ночами бігає із собаками по лісі та лякає звірів» (Д.Гуменна, «Благослови, мати»)

70

Спи, Гвиннблейде.

71

— Вітай, Бренн. — Вітай, Сіруссо. Чи далеко пані Ейтне? — Ні, вдома. Хто це, ельф?

72

— Ні. Це відьми́н, Гвинблейд, посланець до пані Ейтне.

73

— Щастя як трясця. Він не може сплодити дитину. Забирайся до дурнів.

74

Стародавній спосіб скликання воїнів у похід.

75

Відповідний фрагмент з «Останнього бажання»

Першими йшли каштелян та світловолосий паж у кармазиновому каптанику, а за ними повільно, опустивши голову, спускалася королівна. Волосся її було такої ж барви, як у матері, попелясто-сірим, але вона заплела його у дві товсті коси, що спадали нижче пояса. Паветта не носила ніяких прикрас, окрім діадемки з майстерно вирізьбленою геммою і пояска з дрібненьких золотих ланок, що стискав на стегнах довгу срібно-блакитну сукню.

Мабуть, паж не міг підтримувати шлейф сукні принцеси, бо йшов перед нею, а не за нею.

76

Вітайте, Діти Брокілону! Побачимось, Діти Лісу!

77

Побачимось!

78

До побачення, Гвинблейде!

79

Бе́лтейн (Белтайн, Белтане, Бялтане) — кельтське свято початку літа. Традиційно відзначалося 1 травня.

80

Історія стосунків між Геральтом та чародійкою Корал викладена в останньому (за часом написання) романі циклу — «Сезон гроз». Звідтіля ж ми довідуємося, що справжнє ім’я Корал — Астрід Літтнейд Асгейррфіннбйорндоттір. Що ж стосується Трисс Меригольд, котра, як відомо читачам, зіграла чималу роль і в житті Геральта, і в подіях Саги, то цілком можливо, що її прізвище (в оригіналі вона зветься Triss Merigold) походить від назви квітки. Merigold англійською мовою означає нагідка чи календула, лікувальна рослина із золотистими квітками.

81

Терник — дерен, він же кизил.

Загрузка...