Ханна Боуман — неймовірна агентка, редакторка та адвокатка. Без неї вижило б більше персонажів. Команда «Liza Dawson Associates» чудово поставилася до мене. Девід Померіко та Наташа Бардон — розумні, натхненні редактори, які безмежно вдосконалили цей рукопис. Лаура Черкас — коректорка з орлиним зором, яка відстежила стільки помилок. Дякую вам усім за те, що дали мені шанс.
Жанна Кавелос, мій персональний Ґендальф, зробила з мене — людини, яка любить писати, — письменницю. Сподіваюся, Еліяхор добре до тебе ставиться. Кідж Джонсон — геній, я хочу бути такою, як вона, коли виросту. Барбара Вебб — неймовірно крута. (Сподіваюся, Ітан із Ніком знайшли радість.) Робочі чати з доктором Джоном Ґлевіном завжди надихали та мотивували мене. Дякую всім вам за те, що спонукали докладати більше зусиль і писати краще.
Моя група в «Odyssey» 2016 року змусила мене пережити справжній фізичний біль. Я сумую за вами! Було дуже важко говорити з тобою, відколи ти став усемогутнім, Бобе. Бінобосу — Г’ю, Джей, Джейку, Марлі, Ґреґу, Бецці, Кейтлін — дякую за сміх та «маргариту» в щасливі години і численні перегляди «Тихоокеанського рубежу». Беннете, дивися! Слово «скарґон» нарешті потрапило в книжку. Колись його історію також розкажуть. P.S. Я тебе люблю. «Томатам»: Фарах Наж, Лінжен, Пабло, Річард, Джеремі, Джош, ви мої яскраві зірки, моє життя й найкращі друзі. Дякую вам усім за те, що ви тут, зі мною.
І нарешті — мамі й татові, я вас дуже люблю. Ніколи не зможу віддячити за те, чим ви пожертвували, щоб дати мені життя, яке я маю, але можу спробувати зробити так, щоб ви мною пишалися. Іммігранти, ми впоралися.