Примітки

1

Перший рядок п’єси Шекспіра «Макбет» (у перекладі Бориса Тена). Як зачин, так і значні фрагменти подальшого тексту Пратчетт наповнив прямими та переробленими цитатами з Шекспіра, і особливо з «Макбета». — Прим. пер.


2

В оригіналі обігруються написи на картках в англомовній версії знаменитої гри «Монополія» («Іти прямо до тюрми» тощо). — Прим. пер.


3

Алюзія на фрагмент з відомим попередженням «Бійся березневих ід» у сцені 2 дії І трагедії Шекспіра «Юлій Цезар». — Прим. пер.


4

В оригіналі автор використовує слово «quaff», що означає «пити великими ковтками», і дає таке пояснення: «Це те саме, що й пити, тільки розливати більше, ніж п’єш». — Прим. пер.


5

У сцені 1 дії IV п’єси «Макбет» одна з відьом відчуває наближення Макбета за дрижанням своїх великих пальців (див. також прим. на с. 341). — Прим. пер.


6

Як відомо, шекспірівському Макбету було напророковано великі неприємності, якщо проти нього рушить Бірнамський ліс. — Прим. пер.


7

Цитату зі сцени 2 акту ІІ «Макбета» («infirm of purpose») Пратчетт тут дає як «infirm on purpose». — Прим. пер.


8

«Право першої ночі» (фр.). — Прим. пер.

Веренц так і не знайшов нікого, хто пояснив би йому, що це таке. Але це явно було щось, що повинні робити феодальні володарі — і, очевидно, регулярно. Він уявляв собі, що йдеться про якийсь вид великого кошлатого собаки. Він збирався завести такого і добряче з ним повправлятися. — Прим. авт.

9

В оригіналі — «knocking without». Алюзія на сцени 2 та 3 дії ІІ п’єси Шекспіра «Макбет», де періодично лунає «стукіт за сценою» — «knocking within». — Прим. пер.


10

В оригіналі Пратчетт обігрує схожість слів «ermine» (горностай) та «vermin» (паразит). — Прим. пер.


11

В оригінальній назві цієї знаменитої серед фанатів Пратчетта пісні («The Hedgehog Can Never Be Buggered At All») слово «bugger» може означати як «обман», так і вчинений у «неприродний спосіб» статевий акт. — Прим. пер.


12

Цікаво, що цей трактат написали чарівники, які дотримуються целібату, тож десь о пів на четверту ранку їм нерідко спадають на думку напрочуд своєрідні думки. — Прим. авт.


13

Діалог герцога та блазня значною мірою побудовано на перероблених репліках з п’єси Шекспіра «Дванадцята ніч». — Прим. пер.


14

В оригіналі блазень вживає слово «sirrah» — архаїзм, що походить від слова «sir», але має приблизно таке ж смислове навантаження, як звертання «шановний» до офіціанта. — Прим. пер.


15

Сама вона нічого не робила, просто пізніше, коли зустрічала його в селі, усміхалася дещо дивною усмішкою. Після трьох тижнів очікування на неминучу кару він не витримав і вирішив змінити життя; а саме: переїхав на інший край континенту, став взірцевим громадянином і більше ніколи не повертався додому. — Прим. авт.


16

Кіт Ґрібо надалі фігурує в цілій низці романів серії «Дискосвіт» у більш чи менш важливих ролях. Саме слово «greebo» вживалося у сленгу для позначення «неформала», який слухає важку музику (метал, панк тощо). — Прим. пер.


17

Насправді слово «orgulous» у середньовічній Англії означало «гордість» або «гордий», а пішло від давньогерманського слова «видатний»; можна припустити, що Пратчетт пародіює звичку деяких сучасних англомовних письменників вживати це слово, малозрозуміле багатьом читачам. — Прим. пер.


18

В оригіналі як «загадка», так і «відповідь» на неї є практично беззмістовним набором слів, частини з яких навіть не існує в англійській мові. Як у цій, так і в деяких інших книгах серії «Дискосвіт» Пратчетт подібним чином нерідко демонструє хронічну нездатність професійних блазнів до дотепних жартів, що пов’язано з особливостями їхнього навчання в Гільдії блазнів. — Прим. пер.


19

В оригіналі Пратчетт обігрує варіанти «смертне ложе» та «сцени смерті чи сцени в ліжку». — Прим. пер.


20

Усі з них, на жаль, нецензурні. — Прим. авт.


21

Соболячка — маленький пухнастий звір, названий так чи то за хутро, чи то за звичку кидатися на різні об’єкти. Втім, цей звір обережніший за свого родича леммінґа: соболячка, як правило, кидається лише на маленькі камінці. — Прим. авт.

Див. також примітку на с 46. — Прим. пер.

22

Цитату з п’єси Шекспіра «Макбет» подано в перекладі Бориса Тена. — Прим. пер.


23

В оригіналі герцог «винаходить» англійську приказку «stick and stones may break my bones, but words will never hurt me» («кийок і каміння можуть зламати мої кістки, але слова мене не поранять»), яку зазвичай використовують діти у відповідь на образи з боку однолітків. — Прим. пер.


24

І це діяло — як і більшість відьомських методів, незалежно від форми. — Прим. авт.


25

Гномською — «садовий пеньок», традиційна садова прикраса у вигляді гномика; смертельна образа для гнома, але тут уживається як вираз прихильності. — Прим. авт.


26

Якщо можна так сказати. — Прим. авт.


27

Хтось же має робити і таке. Скажімо, вам необхідне око тритона — але звичайного, плямистого чи гребінчастого? І яке саме око? Чи не можна замінити його тапіокою? А якщо ми замінимо око яєчним білком, то заклинання а) спрацює, б) не спрацює чи в) розплавить дно казана? Цікавість Тітоньки Пташко до подібних речей була неосяжною і невгамовною.1

1 Хоча не зовсім невгамовною. Можна вважати, що цю цікавість вгамував останній політ Тітоньки на мітлі, під час якого вона намагалася з’ясувати, чи мітла триматиметься в повітрі, якщо з неї по одному витягати прути. Згідно з повідомленням чорного вороненяти, з якого Тітонька намагалася виховати рекордсмена-літуна, відповідь майже напевно була негативною. — Прим. авт.

28

Відьми ніколи не роблять кніксен. — Прим. авт.


29

В оригіналі Пратчетт використовує вигадані слова, схожі за звучанням на назви феодальних повинностей селян у середньовічних Англії та Франції. — Прим. пер.


30

В оригіналі Пратчетт обігрує усталене для англійських заклинань та інших вербальних елементів магічних ритуалів словосполучення «stick and stone». — Прим. пер.


31

Перероблена цитата з п’єси «Макбет». В перекладі п’єси Бориса Тена: «Слабодухий! Віддай мені кинджали!» — Прим. пер.


32

Ніхто не знає, чому чоловіки бовкають подібні дурниці. Наступною мала би бути заява, що він любить «дівчат з характером». — Прим. авт.


33

Так завжди трапляється. Ніхто не бачить, звідки вони виникають. Залишається припустити, що їхні ліцензії передбачають наявність не лише лотка та паперової панамки, а й портативної машини часу на газовій тязі. — Прим. авт.


34

Бабуня «плутає» масакру з «макасаром». Антимакасар — шмат тканини, яким накривають спинку крісла на рівні голови та плечей того, хто сидить у кріслі; в наш час використовується, зокрема, в салонах літаків, швидкісних потягів тощо. — Прим. пер.


35

Алюзія на пізньогрецький варіант міфу про Прометея, в якому Гефест зробив Прометеєві спеціальний залізний перстень і вставив у нього уламок скелі, до якої титан мав бути довіку прикутий за наказом Зевса. — Прим. пер.


36

«Теспійці» — як мешканці давньогрецького міста Теспії, так і давньогрецька назва акторів на честь першого зафіксованого грецькою історією актора Теспія. В наш час існує Міжнародне Теспійське товариство (International Thespian Society), яке об’єднує найуспішніших випускників театральних університетів світу. — Прим. пер.


37

В оригіналі йдеться про «inkcap» — отруйний гриб з родини копринових (Coprinaceae), відомий в Україні як гнойовик чорнильний. — Прим. пер.


38

В оригіналі «Whipple» — бавовна. — Прим. пер.


39

В смерті короля відіграли роль розпечена кочерга в туалеті, десять фунтів живих вугрів, трьохмильна мандрівка під кригою, діжка вина, пара цибулин тюльпана, отруєні вушні краплі, устриця та здоровило з довбнею. Король Мурун погано знаходив спільну мову з оточенням. — Прим. авт.


40

Демередж (від фр. demurrage — «запізнення») — виплата з боку фрахтувальника торгового судна судновласнику за використання (простій) судна понад узгоджений договором термін; пізніше перейшло і в інші сфери фінансових відносин, наприклад, у банківську справу. — Прим. пер.


41

Напевне, це була перша спроба дозаправки мітли в польоті. — Прим. авт.


42

Алюзія на скандинавський міф про загибель бога весни Бальдра від омелової стріли, випущеної сліпим богом Гедом за намовою підступного Локі. — Прим. пер.


43

Обіграно вираз «rite of passage» — «обряд ініціації» або «обряд переходу», де «passage» також може означати «коридор». — Прим. пер.


44

Тут і далі знамениту цитату з п’єси Шекспіра «Як вам це сподобається» подано в перекладі Олександра Мокровольського. — Прим. пер.


45

Як вважають дослідники творчості Пратчетта, це — натяк на Чарлі Чапліна. — Прим. пер.


46

Див. прим. на с. 119 — Прим. пер.


47

Тут може знадобитися пояснення. За кілька років до описуваних подій бібліотекар Невидної академії, провідного магічного ВНЗ Дискосвіту, перетворився на орангутана. Це сталося внаслідок одного з магічних інцидентів, які є невід’ємною частиною діяльності зазначеного ВНЗ, а незвичайним тут було те, що бібліотекар затято опирався будь-яким спробам доброзичливців знову перетворити його на людину. Одна з причин полягала в тому, що довгі руки та чіпкі пальці ніг суттєво покращували здатність діставатися найвищих книжкових полиць. Крім того, бути мавпою означало не перейматися людськими комплексами. Нарешті, його неабияк тішило те, що хоча його нове тіло скидалося на бурдюк із водою, насправді воно було втричі сильніше за попереднє і мало вдвічі більший радіус дії кінцівок. — Прим. авт.


48

Старовинний район Анк-Морпорка, який вважається значно неприємнішим та небезпечнішим за решту міста, що неабияк дивує приїжджих. — Прим. авт.


49

Система ліцензованої злочинності Анк-Морпорка — предмет заздрощів багатьох інших держав — завдячує своєю появою чинному Патрицієві Ветінарі. На його думку, підтримувати правопорядок у місті з мільйоном мешканців можливо лише за умови офіційного визнання різноманітних банд та грабіжницьких зграй, надання їм професійного статусу, регулярного запрошення їхніх ватажків на спеціально влаштовані бенкети та законодавчого встановлення певного рівня вуличної злочинності — після чого можна було змусити ватажків не допускати перевищень цього рівня під загрозою позбавлення новонабутих пільг та, заодно, чималих ділянок шкіри. Це спрацювало. Правопорушники виявилися чудовими правоохоронцями; неліцензовані злочинці, наприклад, дуже швидко зрозуміли, що замість ночі-другої в камері можуть провести вічність на дні річки.

Щоправда, виникли труднощі з веденням статистики, що покликало до життя цілу систему бюджетного планування, розрахунку квот та реєстрації прав, призначену: а) забезпечити достатній життєвий рівень для ліцензованих злочинців, б) гарантувати, що жодного громадянина не буде пограбовано частіше за певну встановлену норму. Власне, найдалекоглядніші громадяни одразу почали укладати угоди на певну кількість крадіжок, нападів тощо протягом усього фінансового року — зазвичай за умов заподіяння їм шкоди в зручних умовах їхніх власних домівок, аби вільно пересуватися вулицями всю решту часу. Відтак нововведення прижилися й сприяли миру та гармонії в суспільстві, чим учергове було продемонстровано, що порівняно з Правителем Ветінарі Макіавеллі не годився би навіть у директори сільського продуктового. — Прим. авт.

50

В оригіналі Вітолер говорить спершу про «оплату» (pay), а потім — про «п’єсу» (play), причому автор перефразовує завершальні рядки монологу Гамлета в сцені 2 дії ІІ однойменної п’єси — «the play’s the thing». — Прим. пер.


51

Перекручене «хризопраз» — напівкоштовний камінь, різновид халцедону з домішкою нікелю. — Прим. пер.


52

Перший та деякі подальші фрагменти рецепту з приготування відьомського варива взято з п’єси Шекспіра «Макбет» (дія IV, сцена 1). Решта належить Пратчетту, тоді як відповідні ремарки Бабуні (щодо жаби, василіска тощо) ґрунтуються саме на шекспірівських рядках. При перекладі використано український переклад «Макбета» Бориса Тена за участі Віктора Гуменюка. — Прим. пер.


53

Рядок зі знаменитого монологу Гамлета «Бути чи не бути» подано в перекладі Ольги Тільної. — Прим. пер.


54

Див. прим. на с. 96 — Прим. пер.


55

Адже в різних країнах та містах час фіксували по-різному. Зрештою, коли на клаптику всього в сотню квадратних миль один і той же рік називається Роком Малого Кажана, Роком Сподіваної Мавпи, Роком Хмари, Що Чигає, Роком Огрядних Корів та Роком Тямущих Жеребців; коли на цьому клаптику є щонайменше дев’ять систем літочислення — за датами коронування монархів1, народження пророків чи надзвичайних подій, і в кожному році — різна кількість місяців, причому в деяких системах ці місяці не діляться на тижні, а в одній з них не існує такої міри часу, як доба — тоді єдине, в чому всі погоджуються — це що для хорошого сексу часу завжди замало2.

1 Календар Мунтабської Теократії відраховується не в майбутнє, а в минуле. Чому — не знає ніхто, і навряд чи варто їхати туди, щоб з’ясувати.

2 Звичайно, за винятком племені Забінґо з Великого Нефу. — Прим. авт.

56

Пародія на аналогічний діалог зі знаменитої п’єси Семуеля Беккета «Чекаючи на Годо». — Прим. пер.


57

Фанатські енциклопедії Дискосвіту та обговорення на форумах переважно одностайні щодо того, що капрал Вальковськи — збірне ім’я, яке відсилає до фільмів про Другу світову війну та типового персонажа з польським прізвищем. Під «собачєтком» Пратчетт міг мати на увазі історію йоркширського тер’єра Смокі, який попри «небойову» зовнішність став відомим військовим собакою, теж у часи Другої світової. — Прим. ред.


58

Відсилання до 113 сонету Шекспіра «Рівнять тебе до літньої пори?» (цитуємо в перекладі Дмитра Паламарчука). — Прим. пер.


59

Див. прим. прим на с. 364. — Прим. пер.


60

Однойменну шекспірівську трагікомедію, вперше поставлену 1611 р., без захвату сприйняли сучасники, і тільки з середини ХІХ ст. вона поступово завоювала славу одного з найвидатніших творів класика. — Прим. пер.


61

Цитата з пісні «Немає бізнесу, кращого за шоу-бізнес» із однойменного американського кінофільму 1954 р. — Прим. пер.


62

Цитата зі сцени 1 дії V п’єси «Макбет» (переклад Бориса Тена). В цій же сцені леді Макбет намагається відмити руки від уявної крові вбитого короля Дункана, так само, як герцог Шельметь — від крові короля Веренца. — Прим. пер.


63

Бенші (Banshee) — лиха магічна істота з ірландської міфології, часто в образі вродливої жінки. Володіє згаданою Шельметем здатністю, а також може вбивати своїм криком. — Прим. пер.


64

Як у Богнорі. — Прим. авт.

Цю примітку Пратчетта дослідники його творчості співвідносять зі словами, приписуваними англійському королеві Генріхові V. За переказами, почувши, що він мусить їхати на лікування до курортного містечка Богнор-Реджис, король непристойно висловився про тамтешній клімат. — Прим. пер.

65

Алюзія на цитату зі сцени 1 дії І п’єси «Макбет»: «…Завтра, завтра, завтра. А дні дрібними кроками повзуть аж до останньої життя сторінки» (переклад Бориса Тена). — Прим. пер.


66

Алюзія на фрагмент зі сцени 3 дії IV п’єси Шекспіра «Генріх V»: «Хто в Англії, ті долю прокленуть за те, що не звела сьогодні з нами». — Прим. пер.


67

Чи принаймні наглядом за вантаженням. Допомагати з цим у фізичному сенсі йому було б складно, бо напередодні він перечепився об скриню з реквізитним пір’ям і зламав собі ногу. — Прим. авт.

В оригіналі замість раніше кинутої фрази Тітуні Оґґ «від тебе пір’я полетить» та у вищенаведеній авторській примітці обігрується вислів «break a leg» (зламай ногу) — англійський еквівалент побажання «ні пуху ні пера». — Прим. пер.

68

Див. прим. на с. 28. — Прим. пер.


69

Див. прим. на с. 5. — Прим. пер.


70

Існує поширена думка, що відьми та чарівники не можуть мати власних домівок. Але відьом та чарівників чужі думки хвилюють мало. — Прим. авт.


Загрузка...