Республіка Дракона

Подяки

Перетворити цю книжку на щось, чим я могла би пишатися, мені допомагало дуже багато людей. Ханна Боуман переглядала рукопис ще на ранніх етапах і дуже люб’язно дала мені зрозуміти, що це халтура. Халтурою він лишився й досі, та принаймні дотепною. Дякую за те, що завжди захищала мене, вірила в мене і штовхала вперед, а іноді й тягла. Ми щосили пливли проти течії, вихором мчали в майбутнє! Давид Померіко та Наташа Бардон не лише відполірували цей рукопис, зробивши його значно кращою історією, аніж могла б вийти в мене, якби я працювала самотужки. Вони допомогли мені зрости як письменниці й пережити неприємний синдром другої книжки. JungShanInk створили ілюстрації для обкладинки і, як завжди, якимось чином влізли мені в голову, щоб зобразити Жинь саме такою, якою я завжди її уявляла. Також дякую командам «Liza Dawson Associates» та «Harper Voyager» — Гевісу Довсону, Джоанні Фаллерт, Памелі Джеффі, Кароліні Перні, Джеку Реннінсону та Емілі Чамбейрон. Мені пощастило працювати з вами.

Я благословенна бути в оточенні друзів, наставників і вчителів, які підбадьорювали мене зробити більше, ніж я коли-небудь уявляла, і повірили в мене, коли не вірила я сама. Беннет, плато Скаріґон, назване на честь Скаріґона. Видатного воїна. Так тримати. Шкібдудібап! Можливо, колись я дізнаюся про долю Ґікальдо Марові та його друга Ровера… Фара Наз Ріші — моя сяйлива пустельна квітка, моя тепла миска печені холодного дня, сир мого хліба, найсильніша й найпрекрасніша людина, яку я знаю, і К до мого Дж. Б. Ми разом станемо буркотливими бабцями. Алісса Вонґ, Андреа Танґ і Фонда Лі — неймовірні рольові моделі, які встановили для мене стандарт доброчесності й важкої роботи та надихнули мене без виправдань написати себе. Професори Джон Ґлавін, Ананья Чакраварті, Керол Бенедікт, Кет­рін Бентон-Коген, Джон Макніл, Джеймс Міллворд та Говард Спенделов перетворили мене на науковицю, якою я є. Я вдячна Комітету Маршалла за неймовірну щедрість. Група Маршалла 2018 шалено круті — я хочу бути як ви, коли виросту. Адам Мортара нагадав мені яскравий приклад, що ніколи не варто тягнути драбину вгору самій, а можна натомість спуститися і штовхати інших угору. Дженна Кавелос та Кіджі Джонсон лишаються найкращими вчителями письменництва, яких я коли-небудь зустрічала. Портвейн — дуже гарне питво.

Величезний, величезний привіт книжковим блогерам, буктьюторам, букстаграмерам і авторам відгуків, які говорять про мою роботу. (Incorrect Poppy War, я дивлюся на тебе). Те, що люди так захопилися моїми персонажами, геть нереально. Ви навіть не уявляєте, як підбадьорюєте та підтримуєте мене, і я така рада, що можу поділитися з вами своїми історіями. #FireDick. Навіки. Горіть, мої халтурні діти.

І нарешті, якщо я й стала кимось, то це тому, що мої батьки дали мені все.