Місто порожніх. Втеча з Дому дивних дітей

Подяки

У «Домі дивних дітей» я висловлював подяку своєму редактору Джейсону Рекулаку за його, «здавалося, безмежну» терплячість. Та тепер, після другої книжки, яка писалася вдвічі довше, боюся, мушу подякувати йому за його по-справжньому легендарну, ні, святу терплячість. Воістину, він терплячий, мов Йов! Сподіваюся, чекання було не марним, і буду довіку вдячний йому за те, що допоміг знайти свій шлях.

Дякую також команді у видавництві «Quirk»: Брету, Девіду, Ніколь, Моніці, Кетрін, Дуґі, Еріку, Джону, Мері Еллен і Блер — за те, що вони найбільш творчі й розважливі люди в усій видавничій справі. Ще я вдячний усім у компанії «Random House Publisher Services», а також своїм закордонним видавцям за те, що їм вдається перекладати мої чудернацькі вигадані слова іншими мовами (а час від часу ще й приймати високого блідого й трохи розгубленого американського автора у своїх країнах; даруйте за гармидер, який я зчиняв у ваших гостьових кімнатах).

Дякую своєму агенту Джоді Рімер за те, що читала численні чернетки цієї книжки, робила нотатки, які покращували якість написаного і (майже) завжди використовувала свій чорний пояс першого ступеня для добра, а не зла.

Сердечне спасибі моїм друзям — колекціонерам фотографій, що надали неоціненну допомогу у створенні цієї книжки. Роберт І. Джексон, Пітер Дж. Коен, Стів Беннос, Майкл Ферлі, Стейсі Волдман, Джон Ван Ноут, Девід Басс, Єфим Товбіс і Фабієн Брюва — без вас у мене нічого б не вийшло.

Дякую вчителям, які скеровували й заохочували мене всі ці роки: Дональду Роґану, Перрі Ленцу, Р. Ф. Кладжу, Джонатану Тейзвелу, Кім Макмален, Лінді Янофф, Філіпу Айзнеру, Венді Маклеод, Доу Маєр, Джеду Данненбауму, Ніні Фох, Льюїсу Хайду і Джону Кінселлі, а також багатьом іншим.

А найбільше я вдячний Тагерен, яка осяяла моє життя в незліченних сферах. Кохаю тебе, азізам.