І човен ми побачили, а там Почварний дід, роззявивши пащеку, Горлав: «Ой горе, злобні душі, вам!

Вже годі мріять про зорю далеку, Я тут, з човном, щоб вас перевезти У вічний морок, в холоднечу, в спеку!

А ти, живий, од мертвих геть коти Назад, де скоро вже розквітне травень! — Та, бачачи, що я не хочу йти…

Додав таке: — Ти краще іншу гавань І легший човен зразу обирай; Моє судно важке тобі для плавань».

Данте. Пекло, пісня III


Загрузка...