Кінець світу. Том 1. До…

ПОТОП — НЕ ПІСЛЯ НАС, А НАД НАМИ.

Доктор Дж. Шеллі написав не бестселер у стилі «фільмів жахів», а наукову монографію «Всесвітній потоп», у якій він робить такий аналіз: «Відомо, що суша складає лише 30 відсотків земної поверхні. Інші 70 відсотків — світовий океан (він не порахував ще всі світові ріки, водоймища і велетенські, як моря, озера всередині суші, сумарна вмістимість яких змінила би ці пропорції ще більше не на користь суші. — В. Б.). Середня глибина океанів — майже чотири кілометри, в той час коли середня висота суші — лише сімсот п’ятдесят метрів над рівнем моря. Глибина океанів перевищує висоту суші більше ніж у 15 разів. Якби поверхня Землі була рівною, вона була би суцільним морським дном, що простягається на глибині трьох кілометрів від поверхні води. Одним словом, води вистачить».

У смислі — для світового потопу. Технічно — це простіше випареної ріпи.

Найжахливіші документальні кадри, які я бачив у житті, — землетрус, цунамі і потоп 2011 року у Японії. Виходячи із наведеної вище статистики, те, що сталося із японцями, — то так, крапля в морі. Крапля, яка вилилася із ймовірної пляшки, з якої може вирватися джин Всесвітнього потопу.

«І подивився Бог на землю, і от вона розбещена, бо всяка плоть спотворила путь свій на землі. І сказав Бог Ною: «Кінець всякій плоті прийшов, бо земля наповнилася від них злодіяннями. І от я винищу їх із землі» — це Біблія.

Єдина спрямовуюча сила, керівна роль якої була закріплена у шостій статті Конституції СРСР і яка вела нас до раю на Землі, а не на Небі, вчила радянський народ сприймати Біблію як збірник єврейських народних казок. Нині атеїсти повалили до церков і про людське око хрестяться, особливо під час виборчих кампаній роблять це вожді всіх олігархічних кланів, але у кулак сміються не тільки із електорату, готового спати за інтереси помаранчевого мільйонера на грудневому асфальті, а хихикають позаочі і з того ж Ноя та з усіх інших авраамів із мойсеями, разом узятих.

Так виховані:

Так то у комунізм, який не за календарем майя, а за програмою КПРС, прийнятою ХХІІ з’їздом партії, мав настати 1 січня 1980 року. Комунізм був програмною метою членів партії і статутною вимогою — спробуй не повір уголос. Партбілет на стіл — і марш з посади!

А тут закликають вірити на добровільних засадах. І без наслідків. Коли той Ной для тебе, як для твоїх дітей чи внуків — елементарний казковий герой якогось невідомого єврейського байкаря Крилова.

Віра — штука факультативна. Але от заковика — більш ніж чотириста вірувань усіх часів і народів, що охоплюють усі епохи і континенти, від екзотичних племен кам’яного віку і до потужних мільярдних світових релігій сучасності, містять сюжет про потоп.

Багато чим і як різняться, але от потоп — неодмінна фабула. Ну не може така розмаїта світова історична пам’ять упустити це потрясіння з пережитого. Усі чотириста світоглядів, що в основі містять знання про Людину і Землю, як змовилися, товчуть воду у ступі Світового потопу!

Не віриш Біблії? А як бути з іншими 399 віровченнями?

Давайте повернемося до тих самих майя, яким уперше показали Біблію конкістадори в середині минулого століття, а свій Старий Завіт вони написали кількома тисячоліттями раніше. Священна книга на півострові Юкатан зветься «Пополь–Вух» і твердить: «Люди бігли у відчаї і безумстві. Жах гнав їх на дахи домів, які розсипалися і кидали їх знову на землю. Вони намагалися залазити на дерева, шукали спасіння у печерах і гротах, але вони ставали для них могилами. Світло загасло, вдень і вночі лило з неба. Так була завершена загибель раси людей, приречених на винищення».

Сказання шумерів, судячи зі всього, старше за віком від біблійного літопису про Ноя, а є небезпідставні твердження, що вони споріднені, як сполучені посудини. Там Бог шумерському аналогу Ноя Гільгамешу радить: «Зруйнуй свій дім і збудуй човен, кидай справи і рятуй життя. Вкрий презрінням багатства, рятуй і спасай душу. Візьми у човен насіння всіх живих істот… З першим промінням сонця з–за горизонту прийшла чорна хмара. Зсередини її доносився грім. Усе було огорнуто відчаєм, коли Бог перетворив день на ніч, коли він розбив землю, як чашку. Не можна було бачити, де люди, де небо».

Не віриш у релігійні хроніки? Ну що там, справді, було чи не було, але загуло. Предків шкода, але нашу рідну шкіру якось не шкребе.

А що завтра буде з нами, рідненькими? Бо якщо вчені навіть із NASA наганяють жах, то, може, повернемося до пророків. Хто сказав, що вони заглядали у наше майбутнє, як у нашу кишеню. Десь із кущів сивої глибини. Пророцькому роду нема переводу.

Не буду вдаватися до предтеч від Єремії до Нострадамуса. Їм справді несть числа. І переповідати їх — то щонайменше удвічі наростити обсяг книги.

Обмежимося лише тими пророками, які живуть у наш прекрасний та інтригуючий час. Більше того, звузимо пророчу армію до тих бійців невидимого фронту грядущого, які уже мають у своєму особистому заліку відгадані факти. Частина з того, що вони бачили ще до того, як воно звершилося, — таки звершилося! Як — коли: іноді — на щастя, іноді — на жаль…

Розпочнемо із сакрального чоловіка на планеті Д. Брінклі, що практично єдиний із різного роду провидців передбачив найбільшу трагедію нашої рідної української землі, як і всієї Землі, — Чорнобиль. Американець належить до тих унікальних людей, які повернулися із того світу. Автор, у свою чергу, вірить у можливість смертної людини заново входити у власне земне тіло після того, коли за всіма канонами констатується її кончина. Повернення з того світу — для нинішньої науки доконаний факт.

Цього разу смерть тривала 28 хвилин, а відтак життя відновилося. Денніон Брінклі розмовляв по телефону, коли у нього влучила блискавка, що призвело до смерті. А далі — усе точно, як зі всіма іншими, хто вертався з потойбіччя. Політ довгим тунелем, зустріч із померлими родичами. Неймовірна благодать. Зустріч із Особистістю, яка складається зі Світла.

Того, хто зустрів його там, Брінклі назвав у відповідності до канонів людської психіки — Ангелом, який запровадив його до «Храму знань». Тут він отримав 13 видінь, що містилися у 117 коробках. Отриману інформацію провидець виклав у своїй книзі «Спасенний світлом».

Ось зміст коробки № 6: «Я побачив лісисту місцевість біля річки. Поруч з нею височіла величезна бетонна споруда. Моє серце стискав незбагненний страх. Раптово земля здригнулася, дах будови розірвало на шматки. Я знав, що це ядерний вибух, який забрав життя багатьох людей. На тлі побаченого висвічувалася дата — квітень–травень 1986 року. Пізніше це повторилося в реальності. Вибух атомної станції під Києвом заставив людство назавжди запам’ятати слово «Чорнобиль».

95 таких же передбачень збулося до 1995 року. «Ще промайнуло перед очима кілька європейських країн, сповна затоплених водою або вкритих товстим шаром намулу».

Є у цих зловіщих коробках і менш тотальні і масштабні події уже не із космології, а політології — війна між Росією і Китаєм, оволодіння ядерною зброєю Іраном, масове отруєння системи водозабезпечення Парижа, землетруси неймовірної сили, від яких велетенські хмарочоси США «розхитувалися і падали додолу, як дитячі іграшки».

Марія Есперанса з Венесуели, яку називають «устами Богородиці», передбачила війну у Перській затоці, катастрофу «Челенджера», атаку терористів на Нью–Йорк, дати смерті двох останніх пап римських. А зображені нею картини Апокаліпсису — ліпше не читати.

Ніна Зелінська виявила у собі дар знати майбутнє у 54 роки. Те, що вона віщувала, збулося, — напад «Аль–Каїди» на США, землетруси у Японії і Туреччині й на Сахаліні. Попереду ще часи, коли Гольфстрим змінить напрям руху, як і звична траєкторія циркуляції вод Льодовитого океану, й усе це та інше — у результаті зміщення полюсів планети.

Індієць Джон Ранінг став знаменитим на всю планету тим, що передбачив дві світові війни, смерть Адольфа Гітлера, висадку американців на Місяць, вбивство Джона Кеннеді, колапс Радянського Союзу. І знову у його видіннях — небачені урагани, землетруси, потоп, які викличе поява у космосі невідомого об’єкта.

Загалом загін провидців на пострадянському просторі доволі представницький. Тетяна Махотіна у стані трансу побачила таку картину: «Тихий ясний сонячний день у Москві. Але на вулицях чомусь дуже мало перехожих. І раптом я опинилася на морському узбережжі. Чітке знання того, що я на березі океану. Тут твориться справжнє пекло. Землетрус поїдає все».

«Порожня Москва. Куди поділися люди. Бачу нову картину. Бараки піонерського табору на околиці лісу. І дуже багато людей навколо них і біля них. Усюди руїни. В них повзають людські фігурки», — це Інна Васіліаді. Вадим Стругай: «Тут же я почув голос, який говорить до мене російською мовою: “Дивись, це майбутнє”. І я як би всунувся кудись обличчям неначе у екран телевізора. Я дивився з великої висоти. Бачив шпилі зруйнованих будинків, в тому числі хмарочосів. Усі вони стояли у воді. Всюди до самого горизонту була вода, лише суцільна вода».

Знана і популярна у США журналістка і спірит Рут Мангтгомері передбачає крах у районі тектонічного розлому Сан–Андреас, де бездумно утворили центр урбанізації. «Розлом найближчим часом почне оживати, — пише Рут, — і перетворить на прах чудесні архітектурні споруди. Коли він розпочне розсуватися, Каліфорнія частинами сповзатиме в океан. Кількість жертв буде неймовірна. У тих місцях, де все відбуватиметься вночі, людям буде здаватися, що зірки, як навіжені, носяться небом, а з настанням світанку виникне відчуття, що сонце встало не з того боку горизонту. Там, де це відбуватиметься вдень, буде здаватися, що сонце весь час над головою. Потім світило, створивши ілюзію, ніби рухається у протилежному напрямі, на якийсь час сховається за лінією горизонту, а потім там же зійде. Ті, які зуміють досягти безпечного місця, побачать, що земля дрижить, а в міру того, як океани стануть затоплювати сушу, окремі її дільниці перетворяться на море кип’ячої води. Багато вулканічних вивержень водночас із надр земної кори приведуть до появи над водяною поверхнею океанів зовсім нових островів, в той час як ділянки суші будуть зовсім завойовані морем. Уявіть собі, будь ласка, величезну хвилю, висотою як десятиповерховий будинок. Сховатися від неї і уникнути її неможливо. І тому у повен льодового жаху момент найкраще, відірвавшись від страху, подумати про блаженство, яке можна осягнути, покидаючи цей світ».

Ім’я Едгара Кейсі по праву може конкурувати із таким фантомом, як Нострадамус, але з тою різницею, що цей практично найвидатніший і найавторитетніший провидець — наш сучасник. Він вів облік своїх передбачень, яких назбиралося — знову ця магічна цифра — 26 тисяч! Включно із такими «банальними» подіями, як вбивство президента Кеннеді чи розвал СРСР.

Син американського фермера, якого поіменували «сплячим пророком», у стані трансу — уві сні — ставив діагнози тисячам хворих людей і давав рекомендації щодо лікування. Відключившись од джерела надмудрих знань, згодом він навіть повторити не міг назви медикаментів чи лікувальних метод, які виголошував у трансі неначе під диктовку…

Якби провидцям влаштувати табель про ранги чи виводити для них рейтинги, то очевидно, найбільш об’єктивною одиницею виміру була б не продажна соціологія, як у політиці, а процент здійснення у реальному житті із того, що перед тим побачив оракул у своїй винятковій свідомості. Так–от, за цим показником Кейсі — абсолютний лідер. Крім того, на відміну від численних оракулів, його пророчі тексти — за змістом, безумовно, просвітління, але за формою — наукові трактати. Дисертації із футурології. Йому належить визначення: «Земна вісь стала виповзати із свого гравітаційного зачеплення вже у 1936 році».

І чим це може закінчитися? Ось картина від Кейсі, виголошена у стані трансу: «Початок століття буде відзначатися величезними змінами земної поверхні, що настане у результаті страшних землетрусів та інших природних катаклізмів. Дуже небезпечний пояс, що пролягає по Тихому океану вздовж берегів Північної і Південної Америки до східного узбережжя Японії через Ост–індійські, Вест–індійські та деякі інші острови».

Таке враження, що Кейсі, який відійшов в інший світ у 1945 році, за кадром веде репортаж на СММ про страшні катаклізми навколо Фукусіми навесні 2011 року і хвилі від яких пішли саме так, як змальовано вище, хоча описані майже за 100 років до того, як це сталося — із точністю один до одного.

Продовжуємо читати пророчий текст: «Відбудеться рух полюсів. В Арктиці й Антарктиді відбудеться зміщення, результатом якого стане виверження у тропічному поясі… Верхня частина Європи зміниться в одну мить. Англія буде напівзатоплена. Більша частина Японії повинна піти під воду. У західній частині Америки земля почне розколюватися. Каліфорнія і південна частина Невади пірне у води Тихого океану. Мексика лежить у руїнах. Вірджінія–біч опиниться серед тих безпечних ділянок суші, які, так само як і окремі частини нинішніх штатів Огайо, Індіани, Іллінойсу, а також більша частина південної Канади, не будуть піддані руйнівній дії стихії… В Атлантичному і Тихому океанах з’являться нові острови. Земля розломиться у багатьох місцях. Спочатку зміниться західне узбережжя Америки. У північних районах Гренландії з’являться відкриті води, винирнуть нові землі у Карибському морі. Південну Америку буде трясти з верху до низу. І в Арктиці, недалеко від Вогненної землі, буде суша і пролив зі стрімкими водами».

«Послання із космосу» — автор цієї книги ще один американець Майкл Скалліон. Щось неймовірне у його житті розпочалося з того, як він, цілком публічна людина, промовляючи, як завше, до численної аудиторії, враз втратив дар мови.

Що називається, буквально відняло мову. На рівному місці. Онімілий на очах сторопілої публіки вмить опинився у кареті швидкої допомоги. Не менш збентежені лікарі на своєму консиліумі жодних патологій чи просто захворювань не виявили. Здоровий, але німий! Онімілий!

На всяк випадок залишили у лікарняній палаті для продовження обстеження. А вночі, коли він у чотирьох стінах залишився сам із собою, розпочалося: перед очима не уві сні, а наяву закружляли символи, схожі на ієрогліфи, геометричні фігури, голографічні сцени, на яких здебільшого велетенські простори, заселені людьми, йшли під воду, інші звідтам виринали. Падали хмарочоси, по небу гасали комети і неопізнані літальні апарати. Скільки це тривало — невідомо, поки не з’явилася на передньому плані цього космічного кіно жінка зі світла і промовила: «Ти мандрував потоками часу, побачив картини минулого і майбутнього».

На ранок, коли прийшли у нетерплячці лікарі, німий пацієнт без їхньої допомоги знову заговорив. Його виписали, але Скалліон, будучи все життя цілком нормальним і адекватним чоловіком, сам не міг змиритися з тим, що з ним трапилося. Він пішов по різного роду консультаціях, у тому числі й до психіатра. Але всі дружно визнали його цілком здоровим і без жодних відхилень будь–яких фізичних чи психічних функцій.

Але Майкл звернув увагу на те, що його видіння почали збуватися. Він переконав себе, що з ним відбулися хоч і неймовірні метаморфози, але до них треба ставитися, як до об’єктивної даності. Пояснити неможливо, треба змиритися і діяти за алгоритмом того промислу, який опинився у ньому. Його авторитет провидця був практично загальновизнаним, оскільки він передбачав практично всі землетруси на планеті, — у Сан–Франциско, Японії, Лос–Анджелесі, Індонезії та інших місцях.

У 1996 рорці Скалліон надрукував «Карту майбутнього світу», на якій зображено Землю після кінця світу. Вона міститься на відповідному авторському сайті.

Вчені коментують стримано, не квапляться з висновками. А якщо й займають зацікавлену позицію, то кажуть, що такою може бути земна цивілізація у дуже віддаленому майбутньому.

За твердженням майя, як відомо, ми — то вже п’ятий комплект людства. Може, десь у тих попередніх був свій Скалліон, який малював їм нинішній пейзаж нинішнього нашого земного дому, який докорінно відрізнявся від того, посеред якого жили вони — наші аж надто далекі попередники, які були чи не були…

Давайте покрутимо глобус Скалліона із людством, до якого ми вже можемо не належати.

Африканський континент розділить на три нерівні частини велетенське море. Одна його вітка проляже від Середземного моря до Габона; друга розітне Африку із півночі на південь. Води Червоного моря розіллються по всій території Судану. Русло ріки Ніл стане значно ширшим від сучасного. Знамените плато Гіза піде під воду разом із пірамідами і сфінксом. З розливом Червоного моря щезне і Каїр. Вода покриє більшу частину Мадагаскару, а із глибин Аравійського моря з’являться нові острови.

Озеро Вікторія зіллється із озером Ньяса і стане частиною Індійського океану, води якого потоплять центральні частини східного узбережжя Африки.

Під час землетрусу, який не вміщається у шкалу Ріхтера — його сила досягне від 15 до 19 балів, — відбудеться відкритий розкол земної кори по лінії, що з’єднує Юрику і Бейкерсфілд, а потім повертає до Каліфорнійської затоки. Гігантська тріщина у землі розітне долину Сан–Хоакін і долину Сакраменто. Територія, що на захід від розколу, почне рухатися незалежно від основної частини Північної Америки. Цей каліфорнійський сегмент буде переміщатися відносно осі Північ—Південь і утворить кут по відношенню до лінії розколу.

Західний край відколотого сегмента розпочне опускатися у воду. В міру його затоплення Тихий океан буде насуватися все далі й далі, поки не досягне лінії розколу. Таким чином, весь відколотий шмат піде під воду.

Землетрус такої потужності буде мати кілька одночасних наслідків. Гігантські приливні хвилі пронесуться через Тихий океан. Звукова ударна хвиля пошириться на схід Північної Америки. Ударна хвиля викличе коливання порід під гірськими системами Сьєрра–Невади і Скалистих гір, що зменшить їх висоту і викличе величезні руйнування. Деякі частини Нью–Йорка підуть під воду. Манхеттен втратить 50 відсотків своєї території, третина штату Мен буде затоплена, основна частина Род–Айленда зникне під водою. Флорида наполовину буде затоплена.

Головною переміною буде перетворення Великих озер на одне величезне континентальне море, а Міссісіпі перетвориться на гігантський морський прилив. Підняття рівня Світового океану відсуне на сотні кілометрів в глиб континенту все східне побережжя від штату Мен до Флориди.

Півострів Каліфорнія стане островом, а півострів Юкатан щезне під водою.

У Тихому океані, біля берегів колишнього західного узбережжя, з’явиться нова земля. Тут виявляться залишки древнього міста Му — Золотого міста, яке було столицею величезного континенту Лемурія, яка щезла 54 тисячі років під час попереднього зміщення полюсів. Буде знайдено багато документів цієї древньої цивілізації лемурійців із голографічними мислеформами.

Від Центральної Америки залишаться тільки території вище 500 метрів над рівнем моря — вони стануть островами. Через Гандурас і Еквадор проляже новий водний шлях. Панамський канал стане непрохідним.

Південною Америкою вулкани, землетруси, рух земної кори будуть трясти, як легким покривалом.

Величезні території Венесуели, Колумбії і Бразилії підуть під воду. Басейн Амазонки перетвориться на внутрішнє море. Вода повністю затопить Перу, Болівію, Сальвадор, частину Уругваю. Зникнуть Сан–Паулу і Ріо–де–Женейро.

Антарктида скине льодовий покров і стане плодоносним континентом. Тут буде знайдено міста із храмами і спорудами древньої цивілізації. Від Антарктичного півострова до Вогненної землі і на схід до острова Південна Георгія підніметься нова суша.

Азію проріже «вогняне кільце», яке утворить район високої сейсмічної активності. Тихоокеанська платформа зміститься на дев’ять градусів. Від цього підуть під воду Сахалін, Курили, Японія. Зникне Тайвань і більша частина Кореї. Берегова лінія Китаю просунеться на сотні кілометрів в глиб континенту.

На місці сучасної Індонезії піднімуться із глибин нові острови.

Від Австралії залишиться не більше 75 відсотків території. Велике внутрішнє море простягнеться від Аделаїди на північ до озера Єйр. Пустелі стануть родючими.

Нова Зеландія збільшиться і знову, як і колись, з’єднається зі своєю праматір’ю Австралією. Завдяки вулканічній активності між ними з’явиться перешийок.

Зміни на карті Європи будуть чи не найрадикальнішими. Після провалу тектонічної плити піде під воду вся Північ материка. На місці Норвегії, Швеції, Фінляндії і Данії залишиться лише купка островів. Більша частина Великої Британії від Шотландії до Ла–Маншу теж потоне. Зникне практично вся Ірландія. Залишки Лондона і Бірмінгема розмістяться на маленьких островах.

Майже вся Центральна Європа від Середземного моря до Балтійського піде під воду. Від Франції залишиться невеличкий острівець із Парижем у центрі. Між ними і Швейцарією проляже нова водна путь від Женеви до Цюриха. Зникне з лиця землі Іспанія і Португалія.

Під воду підуть три чверті Італії, потоне Венеція, Неаполь, Рим і Генуя, але Ватикан вдасться врятувати — місто перенесуть на гористу частину суші. Від Сицилії до Сардинії з’являться нові землі.

Чорне море затопить Болгарію і Румунію. Частина західної Туреччини піде під воду, нова берегова лінія простягнеться від Кіпра до Стамбула.

Колишній СРСР від Європи буде відділяти величезне море, що утвориться у результаті злиття Каспійського, Чорного, Карського і Балтійського морів. У ньому потонуть Естонія, Латвія, Литва, Польша. Нове море, розділене островом–грядою Уральських гір, покриє всю європейську територію Росії і Сибір до Єнісея. Під водою опиняться Азербайджан, Туркменія, Узбекистан (крім південно–східної частини), західний Казахстан (залишаться тільки острівці північних і частина східних територій). Від Білорусі залишиться невеличка східна ділянка, від України — її північно–східна частина.

Едгар Кейсі так само наше материкове плато назвав сучасним аналогом Ноєвого Ковчега.

У тій самій північно–східній частині України — студіюю оракулів із подякою за оптимістичний фінал. Для мене. Для моєї родини. Для моєї нації.

В Откровенні Івана Богослова сказано: «Від усіх цих язв, вогню, диму і сірки умре третя частина людей».

Не так уже й зле.

За вікном — та сама «північно–східна» частина. Дніпрові хвилі по–батьківськи ніжно голублять сонячний берег. Як ти себе поведеш, отче Борисфене, у Судний день? Що шепочуть лагідні уста предвічного Славутича, що накликають звідтам, з того берега вододілу, що зветься страшно — Кінець.

Що після нього? Після — Кінця?

На смертному одрі найвидатніший провидець ХХ століття Кейсі прорік свої останні слова. Повчання! Заклинання! Благання! — «Як сильно світ сьогодні має потребу у Бозі»…

Від Нього все залежить. Усе — у Його руках. І від нашої віри у Нього.

Що — після?

Після кінця.

Бо не може бути Кінець — кінцем! Для всіх і вся!