Нежданому другу присвячую
…Не бійтеся — в кривавих хвиль навалі
Не згине правда, думка і добро,
Лиш краще, ширше розів’ється далі,
Не бійтеся — не людськості ядро
Та буря зломить, а суху лушпину, —
Ядро ж живеє розростесь без впину…
Запитають — як перейти життя? Скажіть — як по струні безодню: Красиво, бережно, блискавично.
Київ
Видавництво художньої літератури «Дніпро»
1987