Відьмак. Кров Ельфів

Третього дня змерли усі діти, опроч єдного, отрока років заледве десяти. Оний, до того шарпаний різким безумством, абіє запав був у глибоке одурення. Очі його зрок мали скляний, хапавсь він безперервно руками за накриття альбо водив ними в повітрі, як гдиби хочаши пір’я хапати. Дихання стало голосним і хрипким, піт холодний, клейкий та вонний виступив на шкірі. Тоді знову еліксир подано йому в жили, й напад повторився. Врихле сталася йому кровотеча з носа, а кашель перейшов у вомети, по яких отрок згола земдлів і став дрентвілий.

Симптоми не відпускали два наступні дні. Шкіра дитяти, дотля облита потом, стала суха й розпалена, пульс втратив повноту й твердість, ено залишивсь помірно моцним, більш повільним, аніж прудким. Бінамній вже не очнувсь, ано більше не кричав.

Нарешті надшедл день сьомий. Отрок очуняв яко зі сну і відкрив очі, а очі його були заисте яке в тої змії.

Карла Деметія Крест.

Випробування Трав й іначі таємні відьмацькі практики, власними очима оглянуті. Манускрипт виключно для перегляду Капітулом Чародіїв