Примітки

1

Містичне оповідання «Коса» («The Scythe») було опубліковане в липні 1943 р. у журналі «Вірд тейлс» (Weird Tales), з'являлося на сторінках збірок «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947), «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), а також інших численних як авторських антологій, так і книг інших редакторів: Пітера Гейнінґа («Legends for the Dark» [Легенди для темної пори дня], 1968 і «Summoned from the Tomb» [Покликані з могили], 1973), Джона Фостера («Stories of Terror» [Оповідання жаху], 1982), Айзека Азімова («Tales of the Occult» [Потаємні оповіді], 1989) та Гелен Крессвелл («Mystery Stories» [Загадкові історії], 1998).

Українською перекладено вперше.

2

Kyrie eleison, Киріє елейсон (грец. Κυριε ελεησον) — християнське молитовне звернення, що означає «Господи, помилуй» (також «Господи, спаси», «Спаси, Боже», звідки укр. спасибі). У цій формі молитва зустрічається у Псалтирі (напр.: Пс. 40:5, Пс. 40:11).

3

Бельзен, точніше Берґен-Бельзен (нім. Bergen-Belsen) — нацистський концентраційний табір, що знаходився у провінції Ганновер (тепер — на території землі Нижня Саксонія) за милю від села Бельзен і за декілька миль на південний захід від міста Берген. Заснований у травні 1940 р. Географічно місця із назвою Берґен-Бельзен не існує.

4

Бухенвальд (нім. Buchenwald — «буковий ліс») — один із найбільших нацистських концентраційних таборів, що знаходився за 6 миль від міста Ваймар у Тюринґії в центральній Німеччині. Діяв із липня 1937 по квітень 1945 року.

5

Білі Піски (англ. White Sands) — тут мається на увазі ракетний полігон «White Sands Missile Range», що неподалік від національного заповідника. «Білі Піски» — одна з найбільших американських військових баз, де не лише розробляють ракетні комплекси, а й проводяться військові навчання регулярної армії, флоту, ВПС, НАСА. Знаходяться на півдні штату Нью-Мексіко.

6

Мається на увазі атол Бікіні — невеликий кораловий острів у Тихому океані, що розташований у ланцюжку Ралік Маршаллових островів. США використовували його як атомний полігон у період з 1946 по 1958 рік.

7

Оповідання «Туманний горн» («The Fog Horn») було написане навесні 1949 р. і вперше опубліковане знаменитим індіанаполіським щодвамісячним часописом літературно-публіцистичного спрямування «Сетердей івнінґ пост» (The Saturday Evening Post) — у червні 1951 р. Через два роки воно ввійшло до знакової збірки «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953). Цікаво, що в журналі оповідання друкувалося під своїм оригінальним заголовком — «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів» (The Beast from 20.000 Fathoms), а в передруку 1981 p. тим самим часописом називалося «Угору з безодні» (Up from the Deep).

У 1953 p. за мотивами цього бредберівського оповідання франко-канадський режисер родом із Харкова Ежен Лур'є (1903-1991) зняв фільм «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів».

Рукопис оповідання і кількох його редакцій зберігається в т. зв. Колекції Донна Олбрайта, що в жовтні 2013 р. була передана на зберігання до Центру досліджень Рея Бредбері при Гуманітарному факультеті Університету штату Індіана.

Українською перекладено вперше.

8

Оповідання «Силова установка» («Powerhouse») було написане влітку 1945 року, а образ «силової установки» був напряму (аж до зелених шибок!) навіяний електростанцією, що знаходилася неподалік помешкання Рея Бредбері в каліфорнійському містечку Вініс і на яку виходило єдине віконце гаража, що правив письменнику за студію.

Оповідання не одразу пощастило продати видавцеві, аж поки за півроку порівняно маловідомий журнал «для працюючих жінок» «Чарм» не дав згоду на публікацію, що мала місце у березні 1948 року і принесла письменнику третю премію щорічної нагороди для авторів короткої прози імені О. Генрі. Згодом увійшло до збірок «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953), «Вінтажний Бредбері» (The Vintage Bradbury, 1965), «Двічі по двадцять два» (Twice Twenty-two, 1966), «К — означає космос» (S Is for Space, 1966) та інших.

Українською перекладено вперше.

9

Асьєнда (ісп. hacienda, «земельна ділянка, наділ») — зазвичай крупне приватне господарство в країнах Іспанії та Латинської Америки. Слово «асьєнда» може вживатися як на позначення самого типу господарювання (і тоді воно значно ширше за обсягом значення від ранчо, оскільки передбачає не лише скотарство), так і стосовно до центральної садиби в такій сільській маєтності.

10

Перша публікація фантастичного оповідання «Банка» («The Jar») відбулася на сторінках бульварного фантастичного журналу «Вірд тейлс» (Weird Tales) у листопаді 1944 р. Було включене згодом до авторських оригінальних та ретроспективних збірок «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947), згодом історія передруковувалася в антологіях «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). Потрапило до складу антологій «The Sleeping and the Dead» [Поснулі і мертві] (1947, редактор — Оґаст Дерлет), «Fear and Trembling; Shivery Stories» [Страх і дрож: лячні історії] (1948, редактор — Альфред Гічкок), «Suddenly» [Зненацька] (1965, редактор — Марвін Аллен Карп та Ірвінґ Сеттел), «Dr. Caligari's Black Book» [Чорна книга доктора Каліґарі] (1968, редактор — Пітер Гейнінґ) і «The Century's Best Horror Fiction 1901-1950» [Найкраща література жахливого 1901-1950 рр.] (редактор — Джон Пілан).

Українською перекладено вперше.

11

Фантастичне оповідання «Присмерковий пляж» («The Shoreline at Sunset») уперше з'явилося друком в журналі «Меґазін оф фентезі енд сайєнс фікшн» (The Magazine of Fantasy and Science Fiction) у березні 1959 p. Того ж року під альтернативним заголовком «The Sunset Harp» [Присмеркова арфа] публікувалося в бульварному щомісячнику «Арґосі» (Argosy). Ввійшло до авторських збірників «Medicine for Melancholy» [Медикаменти від меланхолії] (1959), «The Day It Rained Forever» [День, коли постійно дощило] (1959), «Twice Twenty-two» [Двічі по двадцять два] (1966), омнібусів «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (1990), а також міжавторських антологій «The 5th Annual of the Year's Best S-F» [П'ятий щорічник кращої НФ] (1960) та «The Best of Sci-Fi 5» [Найкраща НФ — 5] (1966, редактор обох — Джудіт Меррілл).

Українською перекладено вперше.

12

Анрі-Еміль-Бенуа Матісс (Matisse, 31.12.1869, м. Ле-Като-Камбрезі, Hop, Франція — 03.11.1954, м. Ніцца, Франція) — видатний французький маляр, графік, гравер та скульптор, що революціонізував мистецтво на початку XX ст., його експресивний стиль, натхненний імпресіоністами та неоімпресіоністами, і виразність у використанні яскравих, насичених, контрастних фарб навіть спричинили до появи окремої художньої течії — фовізму. Найчастіше предметом зображення в художника виступали квіти, дерева та жінки.

13

Тобто гулящим, нетрудящим життям сибарита і бонвівана. Попри те, що в США у 40-50-х рр. XX ст. транслювалася комедійна радіопостановка «Життя Райлі» (The Life of Riley), а згодом комедійний фільм (1949, режисер — Ірвінґ Брехер) і телесеріал, насправді, походження фразеологізму значно давніше.

14

Тут мається на увазі ігровий автомат аркадного типу (тобто з навмисно простим ігровим процесом), під час гри на якому необхідно якомога довше утримувати на скісному полі металеві кульки, управляючи спеціальними лапками, лопатками, стрижнями тощо. Механічні пінбол-машини відомі з 1869 р., а класичного виду набули в 1947 р. Ідея гри походить від більярду, шляхом ускладнення якого у Франції на межі XVIII ст. народився багатель — «предтеча» пінболу.

15

В основу горор-оповідання «Марення в гарячці» («Fever Dream») покладено мікрооповідання («поезію в прозі» за визначенням бредберізнавців Джонатана Еллера та Вільяма Тупонса) «Wilber and His Germ» [Вілбер та його мікроб] (1941), вперше опубліковане в часописі «Скріпт» (Script) у травні 1941 р. Згодом, у вересні 1948 р., історія, значно опрацьована та розширена, була надрукована на сторінках відомого серед любителів фантастики журналу жанрової літератури (фентезі і жахів) «Вірд тейлс» (Weird Tales). Також було відоме під заголовком «Creation: The Moment of Touch» [Сотворіння. Мить доторку]. Оповідання ввійшло до збірників «Medicine for Melancholy» [Медикаменти від меланхолії] (1959), «The Day It Rained Forever» День, коли постійно дощило] (1959), «The Vintage Bradbury» [Вінтажний Бредбері] (1965), «Twice Twenty-two» Двічі по двадцять два] (1966), «То Sing Strange Songs» [Співати дивні пісні] (1979), омнібусів «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (1990), а також міжавторських антологій «Beyond the Curtain of Dark» [За завісою темряви] (1966, редактор — Пітер Гейнінґ), «Tales of the Uncanny» [Химерні історії] (1968) та «Bloch and Bradbury» [Блох і Бредбері] (1969, редактор обох — Курт Зінґер), «Whispers from Beyond» [Шепіт із потойбіччя] (1972), «The Ghost's Companion» [Товариш привиду] (1975, редактор — Пітер Гейнінґ), «Tales from Beyond the Grave» [Загробні історії] (1982), «Horrifying and Hideous Hauntings» [Потворна потороч] (1986, редактори — Гелен та Френклін Гоуки), «Bruce Coville's Shapeshifters» [Перевертні Брюса Ковілла] (1999) і «Don't Turn Out the Light» [He вимикайте світла] (2005, редактор — Стівен Джоунс).

Українською перекладено вперше.

16

Переживання героя схожі на симптоми маловивченого психоневрологічного розладу — «синдром чужої руки».

17

«Шкільні дні (Як ми були двійко малих)» (School Days (When We Were a Couple of Kids, 1907) — свого часу популярна американська пісня, написана композиторами Віллом Коббом (1876-1930), що був автором слів, та Ґасом Едвардсом (1879-1945).

18

Фантастичне оповідання «Так померла Рябушинська» («And So Died Riabouchinska»), також відоме в деяких публікаціях під заголовком «The Golden Box» [Золота коробка], за твердженням відомих бредберізнавців Джонатана Еллера та Вільяма Тупонса, належить до умовного підциклу оповідань про маріонеток та манекенів, що свого часу еволюціонували з маловідомої горор-історії «The Trunk Lady» [Дама з валізи] (1944). Уперше було замислене автором як сценарій для радіоп'єси в 40-х рр. XX ст., що дебютувала в програмі компанії Сі-бі-ес у листопаді 1947 р. У червні-липні 1953 р. оповідання, що було написане на основі сценарію, з'явилося на сторінках детективного журналу «Сейнт» (The Saint Detective Magazine), а також ввійшло до оригінальної збірки Рея Бредбері «The Machineries of Joy» [Машинерія радості] (1964) та пізнішого омнібуса «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). Оповідання також було екранізовано для телепроектів «Альфред Гічкок представляє» (Alfred Hitchcock Presents, 1956) та «Кіно від Рея Бредбері» (The Ray Bradbury Theater, 1988).

Образ головної героїні, вірогідно, навіяний постаттю відомої в 30-40-х рр. балерини Тетяни Рябушинської (1917-2000), учениці Матільди Кшесінської, яка виступала в «Російському балеті Монте-Карло» (Франція), а у воєнні та повоєнні часи — в Нью-йоркському театрі балету, на різноманітних сценах Бродвею та інших театрів Європи та Америки.

Українською перекладено вперше.

19

Оповідання «Хлопці, вирощуйте велетенські гриби у підвалі!» («Boys! Raise Giant Mushrooms in Your Cellar!»), що належить фантастичному піджанру «вторгнення з космосу», фактично з'явилося як результат глибокої літературної обробки оригінального сценарію серії «Special Delivery» [Спецдоставка] для телесеріалу каналу Сі-бі-ес «Альфред Гічкок представляє» (Alfred Hitchcock Presents), що вийшла в ефір у листопаді 1959 р. Саме оповідання вперше було надруковане в бульварному фантастичному журналі «Ґелаксі» (Galaxy) у жовтні 1962 р. Входило до збірок «S Is for Space» [К — означає «космос»] (1966), ретро-елективної антології «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (під заголовком «Соте Into Му Cellar» / «Спустіться в мій підвал»), а також у класичній редакції — до збірників «The Machineries of Joy» [Машинерія радості] (1964), «То Sing Strange Songs» [Співати дивних пісень] (1979), «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бребері] (1980) і «А Medicine for Melancholy and Other Stories» [Медикаменти від меланхолії та інші оповідання] (1998). Публікувалося у міжавторських антологіях «17 X Infinity» [17 X безкінечність] (1963, редактор — Ґрофф Конклін), «The Seventh Galaxy Reader» [Сьомий альманах журналу «Ґелаксі»] (1964, редактор — Фредерік Пол), «Nightmare Garden» [Кошмарний сад] (1976, редактор — Вік Ґідалія), «Bruce Coville's Book of Spine Tinglers II» [Книга страшилок від Брюса Ковілла — 2] (1997, редактор — Брюс Ковілл) і «Dangerous Vegetables» [Небезпечні овочі] (1998).

Оповідання було повторно адаптоване для телеекрана («Кіно від Рея Бредбері» [Ray Bradbury Theater], 1989) та коміксів (1992).

Українською перекладено вперше.

20

«Популярна механіка», точніше «Поп'юлар мекенікс» — відомий американський науково-популярний журнал, що був заснований видавцем та редактором Генрі Віндсором (1859-1924) в Чікаґо у 1902 р. і досі виходить в США, а також дев'яти національних варіантах, включно з російським «Популярная механика» (з 2002 р.), присутнім на українському ринку.

21

Ротаріанець — член т. зв. Ротарі-клубу (офіційно — товариство «Ротарі інтернешнл» / Rotary International, від англ. rotary, «обертальний» — через постійну ротацію місць засідань перших членів спільноти) — міжнародної організації, яка сприяла діловій діяльності та активності підприємців, розширенню їхніх контактів одне з одним, а також пропаганді високих моральних та етичних норм у відповідній сфері.

22

Дельфіній, інші назви: (зозулині) черевички, комарові носики, косарики, остріжки, (польові) сокирки, цар-зілля (Delphinium, назва якого походить від схожості квітки із головою дельфіна, або від назви грецького міста Дельфи, в околицях якого росло чимало дельфінію, 1753, Карл Лінней) — рід одно- і багаторічних трав'янистих рослин із родини жовтецевих, до якого входить понад 450 видів, поширених по всій Північній півкулі.

23

Містичне оповідання «Нав'язливий привид новизни» («The Haunting of the New») було написане у 1963 р. і належить до т. зв. «Ірландського циклу» історій. Перша публікація під заголовком «Hauntings» [Одержимість] відбулася на сторінках британської редакції глянцевого часопису «Воґ» (Vogue) у жовтні 1969 р. Ввійшло до оригінальної збірки «І Sing the Body Electric!» [Я співаю про тіло електричне!] (1969) та омнібуса «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), а також антології «The Nightmare Reader» [Кошмарна читанка] (1973, редактор — Пітер Гейнінґ).

У дещо відредагованому варіанті оповідання ввійшло до роману Рея Бредбері «Green Shadows, White Whale» [Зелені тіні, білий кит] (1992), навіяного подорожжю автора до Ірландії в 1953-1954 рр. Твір було адаптовано для телеекрана («Кіно від Рея Бредбері» / The Ray Bradbury Theater, 1989).

Українською перекладено вперше.

24

Мається на увазі Royal Hibernian Hotel — один із найстаріших готелів Ірландії, який був заснований в Дубліні у 1751 р.

25

Сорбонна (Sorbonne) — університет у Парижі, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у 1253 р. теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого.

26

Пленер (фр. еп plein air — відкрите повітря) — у живописі термін, який позначає передачу в картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла і атмосфери.

27

Йдеться про творчість нідерландського живописця, одного із найвідоміших майстрів Північного Відродження Ієронімуса Босха (нід. Hieronymus Bosch, 1450-1516). Босх є автором таких знаменитих алегоричних картин, як «Сім смертних гріхів», «Спокуса Святого Антонія», «Сад земних насолод», триптих «Страшний суд», «Пекло й Потоп» та ін.

28

У скандинавській міфології валькірії — нижчі жіночі божества діси, що слугують Одіну. Метою валькірій було вибрати найвидатніших героїв серед загиблих та перенести їх у Валгаллу. У німецькому фольклорі дівами Райну називають русалок, котрі намагаються заманити людей у воду. Валькірії та Діви Райну — дійові особи тетралогії німецького композитора Ріхарда Ваґнера «Перстень нібелунґа» («Der Ring des Nibelungen»), створеної у 1848-1874 рр.

29

Яскраві картаті сорочки із бавовни чи льону, що своєю назвою завдячують індійському місту Мадрас (тепер Ченнаї), звідки вони походять.

30

Маються на увазі шпалери, виготовлені у французькому місті Обюссон, що у департаменті Крез.

31

Тут ідеться про медальйони як елемент прикраси — зображення (орнаментальна композиція, ліпний або різьблений рельєф, розпис, мозаїка, напис) в овальному або круглому обрамленні.

32

Гра слів: «firedog» — залізна підставка для дров і залізний собака.

33

Томас Ґейнсборо (Thomas Gainsborough, 1727-1788) — один із видатних портретистів Англії і всього XVIII ст. взагалі. Малював пейзажі, жанрові картини, портрети, але картина «Дівчина і квіти» у його творчому спадку відсутня. Натомість подібна тема є однією із центральних у творчості англійського художника-прерафаеліта Джона Вільяма Вотергауса (John William Waterhouse, 1849-1917).

34

Вотерфорд (Waterford) — місто на півдні Ірландії.

35

Реймс (Reims) — найбільше місто французького регіону Шампань — Арденни.

36

Монмартр (Montmartre) — із 1860 р. муніципальний округ Парижа, який на межі XIX — XX ст. через порівняно невисокі ціни на житло приваблював багатьох мистців — художників, літераторів, музикантів.

37

Фенікс (грец. Φοινιζ) — чарівний птах, який, за уявленням стародавніх народів, відчуваючи, що надходить смерть, будував гніздо — і там його спалювало сонце. Потім птах воскресав з попелу, відроджувався молодим.

38

Відсилання до старозаповітної «Книги Естер»: «І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!» (4:1).

39

Сієна (Siena) — місто в Італії у провінції Тоскана.

40

Перуджа (Perugia) — місто в Італії в однойменній провінції.

41

Ріжкове дерево (Ceratonia siliqua L.), цареградський стручок, солодкий ріжок — рослина родини бобових. Дерево заввишки до 10 м з широкою кроною, вічнозеленим перистим щільним листям і дрібними квітками, зібраними в суцвіття.

42

Містичне оповідання «Жінки» («The Women») вперше було опубліковане у жовтні 1948 р. в бульварному журналі «Феймос фантестік містеріз» (Famous Fantastic Mysteries). Ввійшло до оригінальної збірки «І Sing the Body Electric!» [Я співаю про тіло електричне!] (1969) та омнібуса «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). З'являлося на сторінках жанрових антологій «The Fiend in You» [Демон у тобі] (1962, редактор — Чарлз Бомон), «Sea-Cursed» [Прокляті морем] (1994, редактори — Лайям Мак-Дональд, Стефан Дземянович і Мартін Ґрінберґ) та «Splash!: Great Writing about Swimming» [Хлюп! Великі історії про плавання] (1996, редактор — Лорел Блоссом).

Українською перекладено вперше.

43

Рядок із популярної американської пісні «І Found a Million Dollar Baby (in a Five and Ten Cent Store)» (музика Гаррі Воррена, текст Морт Діксон і Біллі Ровза). Вперше прозвучала у виконанні Фанні Брайс у травні 1931 р. у бродвейському мюзиклі Біллі Ровза «Quilt». Відтоді побутує у багатьох версіях.

44

Реалістичне оповідання «Мить у сонячнім промінні» («Interval in Sunlight») вперше було опубліковане на сторінках часопису «Есквайр» (Esquire) у березні 1954, згодом виходило в складі антологій «Long After Midnight» [Далеко за північ] (1976) і «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). Було написане приблизно в 1950 / 1953 р. Разом із своїм продовженням, оповіданням «The Next in Line», є фрагментом так і не написаного «мексиканського» роману, що, за спостереженнями Джозефа Еллера та Вільяма Тупонса, міг мати назву «The Volcano» [Вулкан], «Quiet Under the Sun» [Тихе осоння] або ж «Nothing But Night» [І тільки ніч].

Українською перекладено вперше.

45

Парикутин (ісп. Paricutín) — наймолодший мексиканський вулкан, що знаходиться у центральній частині країни у штаті Мічоакан. Перше виверження відбулося 20 лютого 1943 р. біля села Парикутин, звідки і назва вулкана.

46

Так, сеньйоро, все зрозуміло, (ісп.)

47

Добре. (ісп.)

48

Площа. (ісп.)

49

Тамале (англ. tamale, ісп. tamal) — мексиканська страва; млинець з кукурудзяної муки, загорнутий у кукурудзяне листя і приготований на парі. Може містити начинку з м'ясного фаршу, сирів, фруктів чи овочів, часто з перцем чілі.

50

Енчілада (ісп. enchilada) — традиційна страва мексиканської кухні у формі тонкої тортильї із кукурядзяної муки, в яку загорнута начинка (зазвичай — із курячого м'яса).

51

«Янкі-дудл» («Yanki Doodle») — національна пісня у США, на даний час трактована у патріотичному сенсі, хоча виникла як гумористична. «Янкі-дудл» — це водночас і гімн штату Коннектикут. Тривіальна мелодія цієї пісні була начебто відома в Англії за часів правління Карла І (з 1616 по 1649) під назвою «Nankey-Doodle» і її співали королівські кавалеристи, насміхаючись із Кромвеля. Під час колоніальної війни із французами у червні 1755 р. пісня була перенесена англійським військом у Північну Америку. Вважають, що новий текст пісні, написав полковий лікар Річард Шакберґ (Rickard Shuckburgh) і в ньому звучало насмішкувате ставлення британських офіцерів до місцевих новобранців.

52

«La Cumparsita» («Маленький парад») — музичний твір, написаний у 1916 р. 22-річним Херардо Матос Родріґесом, уругвайським музикантом. «Кумпарсіта» є одним із найвідоміших та найпопулярніших танго всіх часів. Спочатку це була мелодія без слів, а пізніше аргентинський письменник і музикант Паскуаль Контурсі (Pascual Contursi, 1888-1932) написав слова, і це стало найпопулярнішою версією пісні. Пісня починається зі слів: «Маленький парад безкінечних страждань...». За указом президента з 2 лютого 1998 р. «Кумпарсіта» оголошена народним та культурним гімном Уругваю. «La Paloma Azul» («Голуба голубка») — мексиканська народна пісня.

53

Двадцять песо, сеньйоре. (ісп.)

54

Пісня «¡Ау Jalisco, по te rajes!» («Ей, Халіско, не падай духом!») належить до традиційних мексиканських пісень, створених у стилі ранчерос; її основна тема — «роман» між штатом Халіско — «нареченим» і «нареченою» — Ґвадалахарою. Пісня була написана у 1941 р. (автор слів — Мануель Есперон, композитор — Ернесто Кортасар-старший).

55

Правильніше, «Марш тореадора» із опери «Кармен» (фр. Carmen), написаної французьким композитором Жоржем Бізе (Georges Bizet, 1836-1875), лібрето Анрі Мельяка та Людовіка Талеві за однойменною новелою Проспера Меріме. Опера вперше була поставлена в Парижі у театрі Опера Комік 3 березня 1875 р.

56

Популярні у Мексиці пісні й оркестрові твори.

57

За сюжетом оповідання «Барильце амонтильядо» («The Cask of Amontillado») американського письменника Едґара По (Edgar Poe, 1809-1849), вперше опублікованому у 1846 р., оповідач розповідає про те, як він підступно помстився своєму приятелеві, замурувавши його у стіну.

58

Морелія — столиця та найбільше місто мексиканського штату Мічоакан.

59

Всесвітньо відома Соната для фортепіано № 14 (ор.27 № 2), знана також як «Місячна соната» (нім. Mondscheinsonate), була написана німецьким композитором Людвіґом ван Бетховеном в 1800-1801 рр. Назву «Місячна» запропонував у 1832 р., вже після смерті автора, поет Людвіг Рельштаб.

60

Фантастичне оповідання «Шмаркач Мак-Ґіллахі» («McGillahee's Brat») входить до т. зв. циклу ірландських оповідань, написаних під час і за результатами вражень від поїздки Рея Бредбері до Ірландії в 1953-1954 рр. Уперше було опубліковане на сторінках газети «Айріш пресе» (The Irish Press) у березні 1970 р. Також виходило друком у фантастичному журналі «Меґазін оф фентезі енд сайєнс фікшн» (The Magazine of Fantasy and Science Fiction) у січні 1972 p., в антології Teppi Kappa «Into the Unknown» [У невідомість] та авторській збірці «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). У дещо відредагованому варіанті оповідання ввійшло до навіяного названою вище подорожжю роману Рея Бредбері «Green Shadows, White Whale» [Зелені тіні, білий кит] (1992).

Українською перекладено вперше.

61

Див. примітку до оповідання «Нав'язливий привид новизни».

62

Мається на увазі Катедральний собор Святого Патрика, або Собор Діви Марії та Святого Патрика (Ard Eaglais Naomh Padraig) — англіканська базиліка, головний храм протестанської Церкви Ірландії у Дубліні та усієї Ірландії, до найуславленіших деканів якої належить автор знаменитих «Мандрів Гуллівера» Джонатан Свіфт (Jonathan Swift, 1667-1745). Дж. Свіфт деканував у Соборі із 1713 по 1727 рр. Там він і похований у центральному нефі.

63

Тобто голосу, схожого на кінське іржання. Гуїгнгнми (англ. houyhnhnm) — вигадані коні, наділені розумом, схожим на людський. Країна гуїгнгнмів змальована у IV частині роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера». Автор пише, що слово «гуїгнгнм» у мові гуїгнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією — «вінець творіння».

64

Воллес Фіцджеральд Вірі (Wallace Fitzgerald Beery, 1885-1949) — американський актор, лауреат премії «Оскар». За свою кар'єру, яка тривала близько 40 років, знявся майже у 250 фільмах. Пік його слави припадає саме на 30-і рр. минулого століття.

65

Ліффі — ріка в Ірландії, що протікає через центр Дубліна.

66

Термін, що описує чотирьох персонажів з шостої глави «Одкровення Іоанна Богослова», останньої з книг Нового Заповіту. Вчені досі розходяться в думках, що саме уособлює кожен з вершників, проте їх часто іменують Завойовник (Чума, Хвороба, Мор), Війна, Голод і Смерть (Мор). Бог закликає їх і наділяє силою сіяти святий хаос і руйнування у світі.

67

Великий голод в Ірландії (ірл. An Gorta Mór, англ. Great Famine, відомий також як Ірландський картопляний голод) відбувся в Ірландії в 1845-1849 рр. Голод був викликаний деструктивною економічною політикою Великобританії і спровокований епідемією одного із різновидів фітопатогенного картопляного гриба. В результаті голоду загинуло від 500 тис. до 1,5 млн людей. Значно збільшилася еміграція (з 1846 по 1851 рр. виїхали 1,5 млн людей), особливо в США, що стала постійною межею історичного розвитку Ірландії.

68

Йдеться про Театр Абатства (англ. Abbey Theatre) — національний ірландський театр, заснований у 1904 р., знаходиться в Дубліні.

69

Пак — ельф, домовик-пустун із п'єси Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі».

70

Шеннон (ірл. Aerfort па Sionainne) — один із основних аеропортів Ірландії, розташований у графстві Клер за 24 км на південь від міста Енніс.

Загрузка...