Дякую чотирьом людям, без яких...
Брен Аберкромбі, чиї очі втомилися це читати.
Ніку Аберкромбі, чиї вуха втомилися про це слухати.
Робу Аберкромбі, чиї пальці втомилися гортати сторінки.
Лу Аберкромбі, чиї руки втомилися мене підтримувати.
А також...
Джону Віру за те, що всім розповів.
Саймону Спентону за те, що не сказав нічого поганого.
І незабутній...
Джиліан Редферн, яка не лише втілила це в життя, а й удосконалила.