Паразити свідомості

1 Август Дерлет (1909–1971) – американський письменник-фантаст.

2 Здебільшого випущених у цьому популярному виданні.

3 Едмунд Гуссерль (1859–1938) – німецький філософ-ідеаліст.

4 Полковник Г. Ф. Спенсер – голова Світового Історичного Архіву, в якому зберігаються твори доктора Остіна. (Прим. автора)

5 Шпенглер Освальд (1880–1936) – німецький філософ-ідеаліст. У своїй праці "Присмерк Європи" заперечував історичний прогрес, проголошував занепад сучасної європейської цивілізації.

6 Ці зауваження щодо творчості Лавкрафта взято з лекції "Лавкрафт і кадатські написи", яку прочитав доктор Остін перед членами Нью-Йоркського історичного товариства 18 червня 1999 року.

7 Домисел К. Вілсона. У С. Я. Надсона дітей не було. а відтак не було і внуків.

8 Див.: Dalgleish Fuller, А Study in Fanaticism, by Daniel Atherson, New York 2100.

9 Ангедонія – відраза до життя.

10 Чарлз Хой Форт (1874–1932) – американський письменник. У своїх домислах спирався на явища, які наука не могла пояснити.

11 Детальний опис можна знайти в тритомнику Макса Вібіга. Див.: Philosophy of Karel Weisman. Northwestern University 2015.

12 Де Сад (1740–1814)– французький письменник, у романах якого жорстокість поєднується із сексуальними збоченнями. Від його імені утворилося слово садизм.

13 Артур Шопенгауер (1788–1860) – німецький філософ, що пропагував зневіру до життя.

14 Фрідріх Ніцше (1844–1900) – німецький філософ, створив культ сильної особи. Його вчення, так зване "ніцшеанство", було використане ідеологами німецького фашизму.

15 Девід Герберт Лоуренс (1885–1930) – англійський письменник, який у своїх творах обстоював природність сексуальних стосунків.

16 Едвард Даєр (1543–1607) – англійський поет-лірик.

17 Кататонія – нервово-психічний розлад

18 Мається на увазі одна з найвідіших симфоній Моцарта.

19 Альфред Норт Уайтхед (1861–1947) – англо-американський математик, логік і філософ.

20 Натяк автора на самого себе. Він-бо народився в місті Лестері.

21 Нікола Бурбакі – збірний псевдонім групи французьких математиків, які, починаючи з 1939 р, видавали багатотомний трактат "Елементи математики".

22 Комічна опера Артура Саллівена (1842–1900) на лібрето Вільяма Гілберта (1836–1911).

23 Якоб Беме (1575–1624) – німецький філософ-містик. Проповідував пантеїзм.

24 "Обрії майбутнього" (франц.).

25 П'єр Тейяр де Шарден (1881–1955) – французький філософ і біолог, автор праці "Феномен людини".

26 Моріс Мерло Понті (1908–1961) – французький філософ, автор феноменологічних досліджень.

27 Жозеф-Артур де Гобіно (1816–1882) – французький соціолог, один із засновників расово-антропологічної школи.

28 Гаустон Стюарт Чемберлен (1855–1927) – англійський філософ, проповідував вищість арійської раси.

29 Г. І. Гурджієв (? –1949) – філософ-оккультист, вихований на ідеях суфізму (мусульманської містичної течії). Працював у Росії, а після революції – на Заході.

30 Гербігер Ганс (1860–1931) – австрійський інженер, який висунув теорію багатьох місяців.

31 Веліковський Еммануїл висунув теорію, згідно якої описані в Біблії катаклізми були викликані кометою, що одірвалася від Юпітера і пролетіла близько від Землі; Белламі Ганс Шіндлер – учень Гербігера, автор книжки "Місяць, міфи і людина"; Сора Деніс – автор книжок "Атлантида і царство велетнів" (1954) і "Релігія велетнів і цивілізація комах" (1955).

32 Наведений вище уривок узято з рукопису, написаному в 2005 році (M. F. – WHA-3271). Ми прилучили його задля послідовності викладу. В найменших подробицях ця проблема розглядається в Остіновій монументальній праці "Життя. Існування і мова" (2025–2041), див., зокрема, т. 8, розділи 7–9.

33 "У Перуанських Андах виразно помітна звивиста смуга морських покладів (на висоті 13000 футів над рівнем моря), яка простягається на триста сімдесят п'ять миль від озера Умайо у південному напрямку до озера Коїпуса. Ця смуга закінчується на висоті, яка приблизно на вісімсот футів нижче від висоти, де вона починається. Це недалеко від екватора. Послідовники Гербігера і Белламі доводять,– як на мене. цілком переконливо,– що ці дивні поклади свідчать, що море утворювало колись по екватору своєрідну опуклість. Пояснити це можна лише тим, що Місяць колись був набагато ближче до Землі, ніж тепер, і обертався з далеко більшою швидкістю, внаслідок чого "приплив" ніколи не встигав відступити. Руїни Тіагуанако поблизу озера Тітікака додають ще один цікавий фрагмент до цієї загадки. Усе це розміщено над Тихим океаном, точніше, на висоті дванадцяти тисяч футів над його рівнем; а проте є чимало доказів того, що понад десять тисяч років тому тут був порт. Довколишні руїни такі величезні, що доводиться припустити лише одне: тутешні споруди зводили велетні, тобто люди. які вдвічі–втричі перевищували зріст сучасної людини середнього зросту завдяки меншій силі притягування Землі (яке нейтралізував Місяць)… Ще дивнішим фактом є те, що в цих зруйнованих андських містах знайдено кістки токсодона – тварини, яка зникла на Землі мільйон років тому. Голови токсодонів вирізьблено на деяких спорудах Тіагуанако" (Г. Остін. Межі археології. – Лондон, 1983, с. 87.).

34 "Марі Челест" – корабель, який 1872 року плив через Атлантичний океан і не дійшов до порту призначення. Його знайшли серед океану цілим, але безлюдним. Екіпаж його зник безслідно.