Присвячується Августові Дерлету1, який підказав авторові тему цієї книжки
Перш ніж померти, я мушу знайти спосіб сказати про те важливе, що є в мені і про що я досі не говорив – це не любов і не ненависть, не жаль і не презирство, це сам шалений подих життя, що лине з далеких просторів і вносить у людське буття широчінь і могутню байдужу силу нелюдських істот…