Присвячується моєму співробітникові.
ДОКТОР ВЕРНЕР ЛІТЕРАТОРОВІ МІРСЬКОМУ.
Вам, товаришу, посилаю я записки Леоніда. Він хотів їх видати, — ви краще за мене зумієте упоратись з цією справою. Сам же він зник. Кидаю лікарню і їду його шукати. Гадаю, що знайду його в Гірському Районі, де зараз починаються поважні події. Очевидно, мета втечі — загинути, не накладаючи на себе руки — не що інше, як наслідок тієї ж душевної хвороби. А тим часом, він же ось-ось мав цілковито одужати…
Ледве про що довідаюсь, зараз сповіщу Вас.
Гаряче вітаю
Ваш П. ВЕРНЕР.
24 липня 190? (8 чи 9 — не розібрати)