Академія Аматерасу

Міфологічний словник

Агні — бог вогню в індуїзмі. Він розсіює морок ночі й допомагає людям стійко зносити неприємності.

Адіті — у давньоіндійській міфології ця богиня уособлює Всесвіт і вважається матір’ю богів. Ім’я «Адіті» означає «свобода». Вона не втілює конкретного природного феномена, але має статус «першого божества» у ведичній культурі, а синонім її імені — «могутня».

Аїд — у давньогрецькій міфології загробний світ, де править однойменний бог. Вхід до Аїду охороняє багатоголовий пес Цербер.

Аматерасу — верховна богиня в японському пантеоні. У синтоїзмі — велична богиня сонця та всесвіту, всевладна правителька райської небесної рівнини Такамаґахара, сестра бога місяця Цукійомі. Один із її атрибутів, який належить до божественних скарбів Японії, — дзеркало Ята, яке втілює щирість і мудрість. Колір Аматерасу — червоний, бо саме він у Японії ототожнюється з сонцем.

Аменті — у давньоєгипетській міфології назва підземного світу. Коли душа померлого потрапляє туди, то постає перед суддями. На одну шальку терезів кладуть серце, на іншу — перо правди, і якщо перо переважує, то душа потрапляє на поля сонячного бога Ра. Якщо ж переважують вади, то на душу чекають муки.

Амон — у давньоєгипетській міфології верховний бог, творець світу, правитель богів і людей, утілення сонця й світла. Його ототожнювали з богом Ра (тому згодом і назвали Амоном-Ра). Щоранку він сідає в човен на сході й пропливає небосхилом, осяюючи світ, а щоночі бореться з моторошним змієм, який хоче проковтнути сонце.

Анубіс — у давньоєгипетській міфології потойбічний бог, заступник мертвих, один із суддів, які визначають подальшу долю душ.

Арей/Арес — у давньогрецькій міфології жорстокий бог війни, невгамовний і кровожерливий. Коханець Афродіти, хоча її віддали за дружину богові-ковалеві Гефесту.

Асґард — у скандинавській міфології один із дев’яти світів, житло верховних богів.

Астарта/Ашторет — верховна богиня у семітських племен, покровителька кохання, плодючості й материнства, подекуди — богиня війни, пов’язана з аккадською Іштар.

Афіна — у давньогрецькій міфології богиня мудрості й війни, покровителька ремесел і творчості, сувора та справедлива.

Афродіта — богиня кохання та краси в давньогрецькій міфології. Прекрасна й могутня, проте самозакохана і вередлива, жорстоко карає тих, хто вважає себе красивішим за неї чи відштовхує любовні почуття.

Бальдр — у германо-скандинавській міфології один із молодших богів, асів. Привабливий і вічно юний, бог краси, весни й відродження природи. Син Одіна і Фрігг, Бальдр — найдобріший та найсвітліший із богів, убитий за підступом Локі.

Баст — у давньоєгипетській міфології лагідна богиня-захисниця, покровителька плодючості, радості, втілення світла (сонячного або місячного). Глибоко шанована богиня котів, яку часто зображували в супроводі чотирьох кошенят.

Бентен — японська богиня щастя, шанована в синтоїзмі. Потрапила в тамтешній пантеон з Індії і стала народною улюбленицею. Богиня-захисниця, яка приносить удачу, талан.

Бран — у кельтській міфології могутній бог-король, який володіє даром пророка.

Брюнгільда — героїня германо-скандинавського епосу та «Пісні про Нібелунгів». За легендою, могутня діва-валькірія (валькіріями звалися в скандинавській міфології нижчі жіночі божества, які літали над полем бою та обирали найзвитяжніших воїнів, щоб перенести їх у Вальгаллу). Брюнгільда була покарана Одіном і впала в сон, із якого її пробудив воїн Зіґфрід. Згодом стала дружиною короля Ґунтера, а також посприяла вбивству Зіґфріда, який обманом змусив її одружитися з королем. У скандинавському епосі Брюнгільда покінчила з собою після Зіґфрідової смерті, адже кохала його.

Вальгалла — у скандинавській міфології «рай для воїнів», куди потрапляють душі найзвитяжніших полеглих у битві.

Веретрагна — в іранській міфології бог війни.

Вішну — верховний бог в індуїзмі, найбільш людяний та впливовий, захисник людства.

Галатея — в давньогрецькій міфології статуя роботи скульптора Пігмаліона, яка втілює бездоганність. Творець закохався у свій витвір, і на його прохання богиня кохання Афродіта оживила її, щоб Галатея стала дружиною скульптора.

Гера — у давньогрецькій міфології богиня шлюбу, дружина верховного бога Зевса. Жорстока, ревнива і мстива, вона потерпає від постійних зрад чоловіка і намагається нашкодити його коханкам чи позашлюбним дітям.

Гермес — у давньогрецькій міфології бог-посланець, покровитель торгівлі, жвавий, гостроязикий і вмілий брехун. Один із його атрибутів — крилаті сандалі, які дають змогу швидко долати великі відстані.

Ґайя — у давньогрецькій міфології одна з первісних богинь, персоніфікація землі, матір усього живого, могутня покровителька життя.

Деметра — у давньогрецькій міфології богиня родючості, втілення достатку.

Діан Кехт — бог-цілитель в ірландській міфології. Лікує поранених у долині Лусмаґ і знає властивості безлічі цілющих трав.

Діке — у давньогрецькій міфологія богиня справедливості, світового порядку і справедливого суду. Один із її атрибутів — терези. Під час життя на Олімпі Діке стежила за людьми й доповідала Зевсові про відступи від правди.

Діоніс — один із найпопулярніших богів у давньогрецькій міфології, бог вина, веселощів, родючості. За деякими міфами, Діоніс народжений від Зевса і смертної жінки. Він мандрує світом у супроводі свого почту із сатирів, менад та німф і звеселяє простих людей, а також пропагує виноробство. Святкування-оргії, присвячені Діонісові, були бурхливим поєднанням танців, музики й нестямності, яка символізувала єднання з божеством.

Дітріх — герой давньогерманського епічного циклу про лицаря, який опиняється у вигнанні та долає численні перешкоди.

Енліль — у шумеро-аккадській міфології один із верховних богів, персоніфікація природних сил, який водночас утілює вітер, землю й грозу. Енліль мав двоїстий характер. З одного боку, він добрий і дбайливий, бо, за легендою, відділив небо від землі, щоб на земній тверді могли жити люди, створив сільськогосподарський реманент і навчив людей землеробства. З іншого боку, його знають і як підступного, жорстокого бога, який насилає стихійні лиха, спричинив усесвітній потоп і взагалі — вередливий та дратівливий.

Еріда — у давньогрецькій міфології богиня розбрату, суперечок і чвар. З одного боку, вона розпалює ворожнечу, з іншого — уособлює дух суперництва і має також позитивний образ.

Зевс — верховний бог у давньогрецькій міфології, повелитель грому та блискавок, тому його ще називають Громовержцем. Зевс скинув правління свого батька Кроноса і став верховним божеством. Законною дружиною Зевса стала Гера, проте їхній шлюб не є міцним, оскільки бог постійно зраджує їй з богинями чи смертними жінками, а Гера, котру з’їдають ревнощі, намагається мститися всім.

Зіґфрід — один із найважливіших персонажів германо-скандинавського епосу, герой «Пісні про Нібелунгів». Зіґфрід могутній, здійснив безліч подвигів, серед яких — перемога над драконом. Обмастившись кров’ю чудовиська, воїн здобув невразливість, проте на спині залишилася єдина точка, куди його можна було поранити, — туди пристав листочок липи і не потрапила кров дракона. Щоб одружитися з принцесою Крімгільдою, Зіґфрід допоміг братові коханої Ґунтерові здобути руку діви-валькірії Брюнгільди. Він пройшов випробування замість Ґунтера, переміг Брюнгільду й викрав її пояс та перстень (за деякими трактуваннями, це символізує також втрату невинності). Проте згодом валькірія дізналася про обман і помстилася Зіґфрідові. Один із його атрибутів — легендарний меч Ґрамр, який колись належав верховному богові Одіну.

Іґґдрасіль — у скандинавській міфології Світове Дерево, яке підтримує всі дев’ять світів.

Інанна — верховне жіноче божество у шумерів. Спершу була богинею родючості й кохання, згодом отримала покровительство над сексуальністю, війною, правосуддям і багатьма іншими категоріями впливу. В аккадців, вавилонян та ассирійців трансформувалася в образ богині Іштар.

Індра — в індуїзмі бог дощів та блискавок, непогамовний воїн.

Іштар — верховна богиня аккадської міфології. Образ Іштар сповнений суперечностей, оскільки вона покровителька як сексу та народження, так і війни. Асоціюється з шумерською Інанною, а також Астартою й Ашторет.

Йотунгейм — один із дев’яти світів у скандинавській міфології. Непривітний край, населений велетнями, які загрожують людям у Мідґарді та богам в Асґарді.

Кассіопея — у давньогрецькій міфології горда королева, яка накликала на себе гнів бога морів Посейдона, тож він помістив її на небо й перетворив на сузір’я.

Кронос — у давньогрецькій міфології титан та один із найдавніших божеств, утілення початку і кінця, бог часу, суворий і жорстокий верховний правитель. Кроносу навіщували, що його позбавлять влади свої ж діти, тож він пожирав їх, але згодом був повержений Зевсом.

Лакшмі — в індуїзмі богиня успіху, талану, уособлення краси.

Локі — у скандинавській міфології підступний бог бешкету, жартів та обману.

Медея — у давньогрецькій міфології підступна та сильна царівна-чаклунка, жриця богині чаклунства Гекати. Коли до дому її батька прибули герої-аргонавти з Греції, щоб здобути золоте руно, вона закохалася в їхнього лідера Ясона. За допомогою своїх магічних сил допомогла йому пройти випробування, убила свого батька і брата, щоб Ясон отримав бажане, і втекла з ним до Греції. Коли після численних мандрів та пригод Ясон забажав одружитися з іншою, Медея вбила своїх синів від нього, отруїла його наречену і втекла.

Меру — в індуїзмі священна гора, яка є центром усіх матеріальних та духовних світів.

Мойри — богині долі в давньогрецькій міфології. Статечні й невблаганні сестри Клото, Лахесіс та Атропос оберігають лад у Всесвіті. Вони наосліп обирають жереб, який випаде людині, висотують нитку її життя згідно з цим жеребом і стинають її в потрібний момент. Мойр бояться всі боги, бо їхні нитки теж у владі трьох сестер.

Нанна — у скандинавській міфології богиня, дружина Бальдра, яка загинула з горя, коли її чоловіка підступно вбили.

Нефтіда — у давньоєгипетській міфології богиня смерті, захисниця померлих. Двоїста богиня, бо також її вшановували як покровительку творення та сексуальності.

Ніка — давньогрецька богиня перемоги та уособлення звитяги, щасливого завершення та успішного результату. Одним із її атрибутів був вінок, яким увінчували переможця. Ніку найчастіше зображали крилатою богинею. У римській міфології образ перемоги та тріумфу втілює Вікторія.

Нікта/Нікс — у давньогрецькій міфології могутня богиня ночі, народжена з первісного Хаосу, з якого виникло все. Нікту, яка бачила сам початок творення і володіє винятковою силою, шанують і бояться навіть верховні боги, а зображують її лютою жінкою в усьому чорному.

Норни — у германо-скандинавській міфології хранительки доль: Урд, Верданді та Скульд. Вони є втіленням образу грецьких Мойр.

Нут — давньоєгипетська богиня неба.

Ньєрд — у скандинавській міфології бог вітру й морської стихії, один із верховних ванів — древнього і мудрого клану богів. Попри велику могутність, має пасивний, спокійний характер.

Одін — верховний бог у скандинавській міфології, покровитель війни та водночас утілення мудрості. Суворий і могутній правитель.

Олімп — у давньогрецькій міфології гора, на якій мешкають верховні боги.

Персей — у давньогрецькій міфології цар-герой, найвідоміший завдяки перемозі над чудовиськом Горгоною Медузою.

Савітрі — героїня давньоіндійського епосу «Магабхарата», у міфах індуїзму — мудра й відчайдушна принцеса, яка пішла за своїм чоловіком Сатьяваном у загробний світ, коли його душу забрав бог смерті Яма. Дорогою бог тричі спиняв принцесу й наказував повертатись у світ живих, проте вона відмовлялася покинути свого чоловіка, і її сміливі слова так зворушили бога, що наприкінці він подарував життя Сатьяванові та благословив їх із Савітрі на довге життя й невичерпне щастя.

Сансара — в індуїзмі нескінченний колообіг життя і смерті, втілений в образі Колеса Долі. Душа проходить крізь страждання в цьому колообігу, знов і знов приходячи в жорстокий світ, і вирватися з Колеса Сансари означає позбутися страждань та віднайти найвище блаженство.

Сет — у давньоєгипетській міфології бог пустель, жорстокості, безладу. Покровитель негативних явищ. Відомий як підступний і владолюбний бог, також покровитель можновладців.

Сефірот — у каббалі символ Дерева Життя, яке складається з десяти елементів, утілення будови світу.

Тесей — у давньогрецькій міфології один із центральних героїв, спадкоємець царя Афін, здійснив чимало подвигів, найвідоміший з яких — перемога над чудовиськом Мінотавром у лабіринті царя Міноса на острові Крит.

Тіамат — у вавилонській міфології жіноче божество, втілення океану, з якого народилося все живе.

Тор — у скандинавській міфології войовничий бог грому та блискавки. Тора зображують запальним і прямолінійним, не найрозумнішим серед богів. Його легендарна зброя — молот Мйольнір.

Тот — у староєгипетській міфології бог мудрості, магії та культури, а також бог місяця. Покровитель наук, який носить титул «могутнього в промовах» і, за одним із міфів, створив увесь світ своїми словами.

Фрігг — у скандинавській міфології верховна богиня, мудра покровителька кохання, шлюбу й домашнього затишку. Дружина верховного бога Одіна, мати бога весни й краси Бальдра.

Хамсін — сухий і гарячий вітер, який часто приходить до Єгипту в квітні та приносить із собою пустельні піски. Дме в країнах Північної Африки та Аравійського півострова.

Цукійомі — у японській міфології бог місяця, брат сонячної богині Аматерасу, один із перших божеств. Він живе разом із сестрою на небесних рівнинах Такамаґахара, але через суперечку з Аматерасу вони розійшлися на різні боки неба і ніколи більше не можуть бути разом, як день і ніч.

Яма — в індуїзмі бог смерті, верховний суддя загробного світу. Саме він оцінив сміливість принцеси Савітрі та повернув її чоловіка до життя.