Наведена тут мала безпосередньо базується на малі вже раніше опублікованого «Сильмариліона», а та натомість є похідною від мапи, яку батько створив у 1930-х роках і якою незмінно послуговувався в усіх наступних творах. Формалізовані та, вочевидь, дуже вибіркові зображення гір, пагорбів і лісів зроблено згідно з його манерою.
Перемалювавши мапу, я дещо змінив у ній, бо мав на меті спростити її та зробити якомога доречнішою саме для «Сказання про дітей Гуріна». Тож у поданому тут варіанті не внесено Оссіріанду та Синіх Гір і усунуто певні географічні деталі; проте — за кількома винятками — на мапі наведено всі назви, які трапляються в тексті оповіді.