Небесний гість

_{У СВІТІ МРІЇ}

_{Олександр Бєляєв… Ім'я цього письменника-фантаста викликає в уяві читача захоплюючий світ мрій, що постає з сторінок його творів.}

_{Читач зустрічається там з людиною-рибою і людиною-птахом, дізнається про дивні винаходи і незвичайні відкриття. Разом з героями Бєляєва плаває повітряними річками на дирижаблі, опускається в морські глибини і піднімається в космос, досліджує Місяць, розкриває таємниці Венери. Читач вирушає в легендарну Атлантиду і створює підводні плантації біля морських берегів…}

_{Творчість Олександра Романовича Бєляєва дуже різностороння. Якої б галузі письменник не торкався, він завжди розкриває щось нове, незвичайне. Про що б не фантазував Бєляєв, із сторінок його творів постають інтересні, яскраві люди.}

_{Видатний фантаст любить малювати незвичайне у звичайній обстановці. Герої романів «Володар світу», «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя» діють у дуже буденній обстановці, роблячи надзвичайні винаходи. Проте читач вірить у їхню реальність.}

_{Іноді письменник трохи змінює творчий прийом — він переносить звичайне в незвичайну обстановку. Завдяки цьому як щось цілком реальне сприймаються грандіозні картини космосу, пейзажі Місяця і Венери, казковість підводного світу.}

_{Працьовитість і талант Бєляєва просто дивовижні. І хто знає, скільки цікавих книжок створив би він ще, якби передчасна смерть не обірвала життя цього чудового письменника.}

_{Життя О. Р. Бєляєва не багате на зовнішні події, але воно було справжнім подвигом.}

_{Бєляєв народився в 1884 році. Він пройшов важкий життєвий шлях. Готуючись стати юристом, студент Бєляєв одночасно займався музикою в консерваторії, працював декоратором у театрі. Діставши юридичну освіту, Бєляєв став юрисконсультом. Згодом він був бібліотекарем, вихователем у дитячому будинку і, нарешті, інспектором міліції. Тільки в 1925 році він узявся за професіональну літературну роботу.}

_{Бєляєв спочатку жив у Москві, потім переїхав до Ленінграда, а останні роки свого життя провів у місті Пушкіно. Там його застала війна, там він і помер у січні 1942 року.}

_{Такі основні віхи біографії письменника. Здавалося б, що в ній немає нічого особливого, хіба тільки — багато професій, далеких одна від одної. Проте доля письменника була трагічною. Ще в дитинстві з ним сталася пригода, цілком зрозуміла, якщо зважити, що майбутній письменник був романтиком і мрійником. Хлопчикові заманулося політати, він виліз на дах будинку стрибнув униз і пошкодив хребет.}

_{Хвороба переслідувала письменника протягом усього життя. Але він мужньо боровся з нею. Його зброєю була невтомна праця. Автор книжок про пригоди на суші і на морі не міг подорожувати. Та знання і уява зробили доступними для його зору і далеку Індію, і тропіки Південної Америки, і сувору Арктику. За шістнадцять років — з 1925 по 1941 — О. Р. Бєляєв написав близько сімдесяти творів.}

_{Захоплення й подив викликає ерудиція письменника, різносторонність його інтересів. Однаково вільно орієнтувався він у техніці, медицині і біології, океанографії і повітроплаванні, космонавтиці і астрономії, етнографії і геофізиці. Який велетенський труд стоїть за цим! Бєляєв завжди був у курсі найновіших наукових досягнень свого часу. Більше того, як письменник-фантаст, він прагнув випередити їх, заглянути далеко вперед. Про підводне телебачення, атомну енергію, політ на ракетоплані він написав задовго до того, як вони ввійшли в життя.}

_{Талант письменника був дуже багатогранний. Бєляєв писав науково-фантастичні і пригодницькі романи, повісті, оповідання і віддавав належне нарисові, працював над сценарієм і радіопостановкою, писав рецензії і літературно-критичні статті.}

_{Творчий шлях Бєляєва — це шлях шукань. Письменник шукав і знаходив не тільки оригінальні фантастичні передумови, цікаві теми, перспективні наукові чи технічні ідеї, а й способи розв'язати одне з найголовніших завдань, що стояли перед науковою фантастикою — створити повноцінні художні образи, розкрити характери людей. У ряді найкращих своїх творів Бєляєву пощастило розв'язати це завдання. Правильні ідеологічні позиції допомогли йому написати твори гострого соціального спрямування, які ще й досі звучать актуально. У творах письменника читач бачить дві несхожі картини — старого і нового світу: старого, де наука служить капіталові, і нового, де вона приносить людям щастя.}

_{В основі творів Бєляєва, як правило, лежить політичний конфлікт: люди праці, люди миру і прогресу стикаються з представниками капіталістичного суспільства, носіями потворної людиноненависницької моралі. Письменник показав розтлінність того ладу, що породжує вчених-злочинців типу професора Керна або войовничих претендентів на світове панування, таких, як Штірнер та Бейлі. Бєляєв викриває царство капіталу, де навіть найцінніші наукові відкриття обертаються на шкоду людям. Зіткнення, змальовані письменником, звичайно завершуються перемогою розуму, гуманізму. Тих, хто намагається піти наперекір прогресу, чекає неминуча загибель.}

_{В одному ряду з найкращими романами О. Бєляєва стоять його науково-фантастичні оповідання, такі, як «Хойті-Тойті» та «Амба» із серії про професора Вагнера, цікава сучасна робінзонада — «Мертва голова», а також створені письменником нариси про міста майбутнього — «Місто переможця» та «Зелена симфонія», як і нарис про Ціолковського «Громадянин Ефірного Острова», що й досі є прекрасними зразками нарисової фантастики.}

_{Українські читачі добре і давно знають творчість О. Р. Бєляєва. Ще до війни на Україні видавалися книжки письменника. Так, наприклад, роман «Чудесне око», виданий українською мовою, вперше побачив світ на Україні.}

_{У післявоєнні роки твори О. Р. Бєляєва, зокрема такі відомі романи, як «Людина-амфібія», «Голова професора Доуеля», «Зірка КЕЦ» «Аріель» та інші, неодноразово перевидавалися. Знову побачили світ також кілька повістей і оповідань — «Вічний хліб», «Острів загиблих кораблів», «Хойті-Тойті», «Кінець світу», «Містер Сміх», «Над прірвою».}

_{У книзі «Небесний гість» зібрано маловідомі, але дуже цікаві твори письменника. Переважна більшість їх досі не перевидавалася. Це такі твори, як фантастична повість «Небесний гість» (1937–1938), присвячена «космічній» темі: Бєляєв змальовує незвичайну катастрофу, викликану наближенням до Землі зорі з глибин Всесвіту. Ця катастрофа для письменника тільки привід, щоб відтворити подію, рівної якій не було в історії людства — подорож у світ іншого сонця, іншої планети.}

_{Звичайно, спосіб, з допомогою якого герої повісті потрапляють на іншу планету, вигаданий.}

_{Проте Бєляєв так уміло пов'язує події, так правдоподібно змальовує цю дивовижну космічну подорож, що в читача не виникає ніяких сумнівів щодо вірогідності його домислу. Художніми засобами письменник стверджує глибоко матеріалістичну ідею про множинність населених світів у Всесвіті. І коли герої повісті попадають на планеті-супутнику іншої зорі в світ, який багато чим схожий на земний, читач сприймає це як закономірне торжество справжньої науки.}

_{Тепер, у вік космічних польотів, ця ідея особливо актуальна. Сучасна астрономія вважає цілком можливою й закономірною наявність у інших зірок землеподібних супутників, на яких виникло в тій чи іншій формі життя.}

_{Не все в повісті рівноцінне. Так, образи деяких героїв окреслені схематично. Проте «Небесний гість» — один з цікавих творів видатного радянського фантаста. Повість досі була майже невідома. Вона друкувалася в газеті «Ленинские искры» (Ленінград) і ніколи не виходила окремим виданням.}

_{Повість «Замок відьом» було опубліковано в 1939 році, на початку другої світової війни. Події, змальовані в ній, відбуваються після вторгнення фашистів у Чехословаччину. Письменник показав, як фашисти прагнуть використати для воєнних потреб великі наукові відкриття. Для цього вони не спиняються ні перед чим, навіть перед злочинами. Як і в інших творах, сюжет повісті гострий і динамічний.}

_{Спосіб концентрувати енергію космічних променів — фантастичне припущення. Але, користуючись ним, Бєляєв реалістично зображає долю прогресивного вченого у фашистській Німеччині.}

_{Вивченню космічних променів у наш час надають велике значення. За цими вісниками з космосу ведуть спостереження прилади, встановлені на високогірних станціях, супутниках і космічних ракетах. І якщо сучасна наука ще не ставить проблеми використання космічних променів як джерела енергії, то вже намічаються шляхи для практичного застосування їх під час розвідування земних глибин. Проникаючи в товщу Землі і по-різному проходячи через різні породи, ці промені допоможуть краще розпізнати внутрішню будову нашої планети і виявляти корисні копалини. За межами атмосфери інтенсивність космічних променів значно більша, ніж біля земної поверхні. Цілком імовірно, що в майбутньому наука знайде способи поставити на службу людям космічні промені, які доходять до нас із глибин Всесвіту.}

_{В основу оповідання «Ні життя ні смерть» (1926) покладено ідею російського вченого Бахмєтьєва про анабіоз, тобто такий стан охолодженого живого організму, який дуже вдало визначений заголовком цього оповідання. Але якщо Бахмєтьєв провадив досліди з комахами і дрібними тваринами, то Бєляєв піддає анабіозові людей. Повільно нагріваючи, організм можна оживити.}

_{Так письменник, ніби на машині часу, переносить героя оповідання в майбутнє. Однак, створюючи це оповідання, Бєляєв, очевидно, не ставив собі за мету показати майбутнє — воно займає занадто мало місця, автор не скористався з тих надзвичайних можливостей, які відкриває анабіоз. А тому оцінювати оповідання треба не з точки зору такого показу.}

_{Оповідання «Ні життя ні смерть» по суті викриває засобами фантастики капіталістичну дійсність. Анабіоз в руках підприємців — це зброя, спрямована проти робітників. Доведених до розпачу безробітних змушують на час кризи поринати в сон на грані життя і смерті.}

_{Оповідання написане дуже живо, а гумористичні нотки в першій частині надають йому особливо привабливого колориту.}

_{Цікава і наукова ідея твору. Можливості, які відкриває анабіоз, становлять тепер особливий інтерес для космобіологів. Якби пощастило на якийсь час припинити життєві функції людського організму, відпало б багато труднощів, зв'язаних з тривалими подорожами до інших планет і навіть до інших зірок. Радянські і зарубіжні вчені успішно провадять досліди в галузі анабіозу з різними тваринами. Часткове охолодження застосовується і до людини — під час тяжких операцій. Є підстави гадати, що в майбутньому анабіоз використовуватиметься в медицині і в космонавтиці.}

_{Чи можлива подорож у часі, здійснена героями Бєляєва з допомогою анабіозу? Теоретично на це питання можна дати ствердну відповідь. При надзвичайно великій швидкості польоту, що дорівнюватиме швидкості світла, час на зорельоті протікатиме інакше, ніж на Землі. Цей «парадокс часу» завбачено теорією відносності. Фізики вже довели, що він справедливий для світу елементарних частинок. Але біологія тут ще не сказала свого слова, і перевірку не в мікро, а в макросвіті, причому на живих істотах, ще не проведено. Проте вже штучні супутники дадуть змогу дізнатися, чи існує завбачена теорією різниця в плині часу.}

_{З розвитком космонавтики, зростанням швидкості польоту космічних кораблів «парадокс часу» набуватиме дедалі більшого практичного значення. І в принципі не виключена можливість, що піддані анабіозу мандрівники, повернувшись на Землю після польоту, зустрінуться з своїми потомками.}

_{Бєляєв не цурався й гумору. В збірнику «Небесний гість» вміщено два гумористичні оповідання: «Сезам, відчинися!» (1928) та «Анатомічний жених» (1940), у яких він висміює буржуазні звичаї.}

_{Сюжет фантастичного оповідання «Анатомічний жених» нескладний. Головний герой твору потрапляє в трагікомічну ситуацію. Сцена, коли Сідданс пересвідчується, що став прозорий, і намагається будь-що повернути собі нормальний вигляд, спочатку викликає усмішку. Та ось, попавши в скрутне становище, герой змушений виступати на підмостках! Така сумнівна артистична кар'єра може привабити тільки доведену до відчаю людину. І усмішка мимоволі зникає. Та й остання розмова Сідданса з нареченою, яка відмовилась од нього, залишає гіркий осадок. Так сумно закінчилися мрії героя про щастя…}

_{Проблема, поставлена Бєляєвим в оповіданні «Анатомічний жених» — боротьба з утомою, — цікавить сучасну науку, яка шукає шляхів підвищення працездатності людини. Особливо це має значення в умовах космічного польоту. Тепер учені працюють над створенням препаратів, які допомагатимуть організмові витримати велике напруження, перебороти втому, сонливість, пригнічений настрій. Отже, мрія Бєляєва про перемогу над втомою і сном — не безпідставна вигадка.}

_{Викриттю капіталістичних порядків і звичаїв присвячені також оповідання «Білий дикун» (1926) та «Зник острів» (1935).}

_{Основою для оповідання «Білий дикун» послужила справжня подія — у 20-х роках було знайдено представника первісного племені, доти невідомого науці. Бєляєв використовує цей факт, щоб показати зворотний бік буржуазної цивілізації, яка породжує інстинкти значно гірші, ніж були в наших давніх предків.}

_{Людина людині вовк — такий один із неписаних законів капіталізму. В гонитві за прибутками всі засоби добрі, і тому верховоди акціонерного товариства «Дирижабль» знищують споруджений в Атлантичному океані плавучий аеродром — штучний острів, який загрожував підірвати їхню монополію на користь авіаційних компаній (оповідання «Зник острів»).}

_{Бєляєв прагнув показати багато ідей втіленими в життя задовго до того, як вони були здійснені. В 1935 році він написав оповідання «Сліпий політ» — про кругосвітній переліт на надзвуковому стратоплані. Для польоту на великих висотах стратоплан було обладнано ракетним двигуном. Письменник розповідає про літак, що летів із «майже космічною» швидкістю і міг би стати супутником Землі, якби досяг швидкості вісім кілометрів на секунду. Такі машини з'явилися значно пізніше.}

_{Це оповідання Бєляєва не втратило наукового значення і в наші дні, коли авіація стала висотною і швидкісною.}

_{Літаючи на супутниках-кораблях «Восток-3» та «Восток-4», Ніколаєв і Попович думали про те, що «не заторами той час, коли на зміну літакам прийдуть космічні кораблі, які перевозитимуть пасажирів та вантажі…» Героїчний політ В. Биковського та В. Терешкової — новий крок у освоєнні Космосу.}

_{В оповіданні «Рогатий мамонт» (1938) Бєляєв торкається проблем енергетики майбутнього. Він пише про передачу енергії на великі відстані без дротів, про створення важкої і надгустої матерії з атомів, позбавлених електронів. Припускаючи можливість винайдення засобів ізоляції для такої електроактивної ядерної речовини, письменник розповідає про застосування важкої матерії як джерела енергії на літальних апаратах-електронах.}

_{Мріючи про нові джерела енергії, Бєляєв підводить читача до думки про те, що великої густини речовину, яка зустрічається тільки в природі, наприклад, на зорях «білих карликах» або на Сонці, можна створити і штучно. Сучасна фізика працює тепер над приборканням «сонячної матерії» — плазми, що дасть у майбутньому широкі можливості для розвитку термоядерної енергетики. З другого боку, фізика високих тиснень відкриває великі перспективи для створення і надгустої речовини, такої, яка, певно, є в глибинах Землі. І хоча ідея, висловлена Бєляєвим в оповіданні «Рогатий мамонт», фантастична, сама думка про практичне застосування сил, прихованих у надрах атома, становить інтерес. Слід відзначити, що оповідання було написане в той час, коли ядерна фізика перебувала ще тільки на підступах до оволодіння внутрішньоатомною енергією.}

_{Олександра Романовича Бєляєва справедливо вважають видатним майстром науково-фантастичного жанру. Творчість письменника переконливо свідчить про величезні можливості наукової фантастики. Цінність творів Бєляєва, в яких змальовуються перспективи розвитку науки і техніки, безсумнівна. Письменник боровся на ідеологічному фронті своєю зброєю — фантастикою, яку люблять і цінять читачі скрізь. Творчість О. Бєляєва, якого тепер знають уже багато мільйонів людей, стверджує світле, гуманістичне начало, віру в торжество ідей розуму й прогресу.}

_{Б. Ляпунов}