На випадок крайньої потреби (лат.). – Тут і далі прим. перекладача.
Обов’язкова умова (лат.).
Одна з найпопулярніших у свій час марок друкарської машинки.
«З машини» (лат.) Перекручене «Deux ex machina» – «Бог із машини».
Dies irae (лат. «день гніву») – католицька секвенція. Написана, імовірно, у XIII столітті францисканцем Томмазо да Челано. З 1570 до 1962 р. була обов'язковою частиною заупокійної меси.
«La Plaza de toros de las Arenas» – відкрита в 1900 році арена для бою биків. У наші часи переобладнана під торговий центр.
Назва тореадора в кінній кориді.
Лляло – водостік у нижній частині трюму на суднах зі сталі, утворений крайнім міждонним листом і зовнішньою обшивкою.
Нехай щастить, мій друже (фр.).
Лівий за рухом борт судна.
Сорт тютюну.
Уряд Каталонії.
Золота доба Іспанії (ісп. Siglo de Oro) – видатне культурне піднесення в історії Іспанії, яке припало на XVI і на першу половину XVII століття. Найвідоміші представники: Сервантес, Лопе де Веґа – в літературі, Ель Ґреко, Веласкес, Мурільйо, Сурбаран – у живописі.
Міська гвардія (ісп. Guardia Urbana) – муніципальні поліційні сили Барселони.
Симфонічна сюїта російського композитора М. Римського-Корсакова, написана 1888 року.
Міністерство управління (ісп. El Ministerio de la Gobernación) – назва Міністерства внутрішніх справ Іспанії до 1977 року.
Улюблена резиденція Франсіско Франко.
Господи (гр.). «Kýrie eléison» – християнське молитовне звернення, що означає «Господи, помилуй».
Американська марка престижних легкових автомобілів.
Gran Via (ісп. «велика дорога») – вулиця, що неофіційно вважається головною в Мадриді.
В’язниця, що була побудована політичними в’язнями після громадянської війни в мадридському передмісті Карабанчель.
Передмістя Барселони, де після громадянської війни відбувалися масові страти.
Прекрасна епоха (фр. Belle époque) – умовне позначення періоду європейської історії між 1890 і 1914 роками.
Іспанський лірично-драматичний жанр, у якому чергуються розмовні та пісенні сцени, із використанням елементів опери, народних пісень і танцю.
Генеральна служба поліції (ісп. Cuerpo General de Policía) – силова структура, яка існувала в Іспанії під час режиму Франко і до обов’язків якої входило розслідування злочинів і проведення репресивної політики.
Цивільний реєстр (ісп. Registro Civil) – назва органу реєстрації актів цивільного стану в Іспанії.
Марі Лафоре (фр. Marie Laforêt, справжнє імя – Майтена Думенаш, нар. 1939 р.) – французька співачка й актриса.
Напис над воротами до пекла в «Божественній комедії» Данте Аліґ’єрі. Переклад Є. Дроб’язка.
Марка дорогих сигар.
Іспанський складаний ніж.
Косідо (ісп. cocido) – популярна страва іспанської кухні, густий суп із квасолі з овочами і м’ясом.
Аточа – один із двох вокзалів Мадрида (другий – вокзал Чамартін).
Алькасар (ісп. Alcázar) – традиційна назва середньовічних фортець в Іспанії, фактично місцева назва замку. Під час громадянської війни в Іспанії відбувалася відома оборона толедського Алькасара повсталими військовими (націоналістами й «фалангістами»), яка тривала від 22 липня до 27 вересня 1936 року й закінчилася перемогою повстанців.
Аркадська академія або академія Аркадії – спільнота вчених, поетів і прихильників мистецтва, заснована в Римі в 1690 році.
Перекручена цитата з Біблії, Євангеліє від Матвія, 7: 16: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх».
Хуан Руїс, також відомий як Архіпресвітер Ітський (бл. 1283 – бл. 1350 рр.) – іспанський поет і священик.
Меритократія – принцип управління, згідно з яким керівні пости повинні займати найздібніші люди, незалежно від їхнього соціального походження та матеріального становища.
Іспанська форма латинського імені Верґілій.
Негазований фруктовий напій.
«Quo vadis» (лат. «куди йдеш») – екранізація однойменного роману польського письменника Генрика Сенкевича, який розповідає про гоніння перших християн у Римській імперії.
Ритмічний малюнок, що використовується в афро-кубинській музиці, зокрема в таких її жанрах, як румба, конґа, сон, сон монтуно, мамбо, сальса та інші.
Іґуалаза (кат. Igualada) – муніципалітет в Автономній області Каталонія, в Іспанії.
«Кармілла» – готична новела Джозефа Шерідана Ле Фаню, яка вийшла 1872 року і в якій розповідається про молоду дівчину, за котрою полює жінка-вампір на ім’я Кармілла.
Стен Лорел (сценічне ім'я Артура Стенлі Джефферсона) (1890–1965) і Олівер Гарді (1892–1957) – американські кіноактори, коміки, були однією з найпопулярніших комедійних пар в історії кіно.
Вік – місто в автономній області Каталонія.
Дуче (італ. Duce, «лідер», «вождь») – титул, який носив Беніто Муссоліні.
«Ель Сід» – історична драма 1961 року режисера Ентоні Манна. Прототип головного персонажа – легендарний герой Реконкісти, національний герой Іспанії – Сід Кампеадор, відомий також як Ель Сід та Родріґо Діас де Вівар.
Зорро (ісп. Zorro – лисиця) – вигаданий персонаж, герой у масці, що подібно до Робін Гуда приходить на допомогу до знедолених. Уперше з’явився у пригодницьких книжках Джонстона Маккалі.
Карітас (від лат. carítas – «любов-милосердя») – католицька благодійна організація.
Немезіда – у грецькій міфології – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів.
Франсіско-Хосе де Гойя (1746–1828) – відомий іспанський живописець і гравер.
Непереможна Армада (ісп. Armada invencible) – великий військовий флот, зібраний Філіпом ІІ Іспанським протягом 1586–1588 років під час англо-іспанської війни (1587–1604).
Карлос Ґардель (ісп. Carlos Gardel) – аргентинський співак, композитор, актор, один з найвизначніших виконавців танго першої половини XX ст.
Героїня твору Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей».