Бацила карбоната

З. Богуш ШТУЧНИЙ ОСТРІВ

— На закінчення повторюю свої висновки: момент інерції Землі і, значить, швидкість її руху змінюються сезонно, в залежності від метеорологічних умов, від зміни величини полярних льодовиків, головним чином в Антарктиді, а все це, в свою чергу, залежить від діяльності Сонця. Оскільки швидкість обертання різних шарів Землі неоднакова, з’являються напруження земної кори, землетруси, вулканічні явища. Отже, причини цих явищ слід шукати не на Землі, як це робилося в XIX та XX сторіччях, а на Сонці.

Хотів би ще зазначити, що моя теорія може мати й практичне значення. Спираючись на неї, людина майбутнього, змінюючи момент інерції, буде керувати рухом нашої планети і опанує її катастрофічні капризи.

Відповівши на запитання, професор Тарецький, дуже втомлений, подякував присутнім і попрощався.

Біля виходу його хтось затримав. Машинально потиснув простягнуту руку. Прізвища не розчув.

— Ви сказали, пане професор, що коли-небудь… Ех ви, теоретики! Забуваєте, що живете зараз. Я зроблю це сьогодні, Ну, не буквально сьогодні. Чудес не буває. Попрацювати треба. Це триватиме два роки. Але я зроблю. Недарма я інженер. Багато чого вже зробив. Хе, хе… Але такого ще не було. Коли збудую, можете регулювати, керувати. Пущу щось таке по океану: від полюса до екватора і назад. Такий кораблик — величезний штучний острів. Глибини вистачить. Двигуни — атомні. Жодний шторм не страшний. Дякую за згоду, за підтримку. Все ясно. Збудую, збудую…

Професор хотів щось запитати, щось сказати, але не встиг. Почув потиск долоні, і людина зникла. Вийшов сам.

— Так. Величезна маса, що переміщується від екватора до полюса. Момент інерції зміниться. В теорії. Але чи можливо це на практиці? Масу підрахувати можна. Якщо подумати, проект можна в основі підтримати.

Але підтримати проект так і не встиг. І ось раптом довідався, що Всесвітня Спілка Освоєння Землі затвердила проект інженера Бельто. Дізнався також, на превелике своє здивування, що це відбулося внаслідок посилання на його підтримку.

Хотів виступити із спростуванням, та роботи вже почалися; одержав навіть з Спілки поздоровлення з приводу практичної реалізації його теорії, а від інженера — подяку.

Довелося прийняти запрошення на свято закінчення робіт.

Буря знялася, коли Інститут Контролю Руху Землі оголосив попередні результати. Під час створення острова тривалість доби, а значить, і швидкість обертального руху Землі змінилися приблизно так, як і передбачалося, бо переміщення великої кількості ґрунту незначно змінило момент інерції Землі.

Але жодного впливу руху острова на тривалість доби помітно не було. Підрахунки перевірили в трьох обчислювальних центрах, але помилки не знайшли. Контроль хронометрів не виявив відхилень.

І тоді сунула ціла лавина в’їдливих жартів, дотепів на адресу творців Штучного Острова та вчених взагалі. Захиталася віра в їхню науку, в безпомилковість, у вплив на формування життя. А коли до того відбулися незабаром три землетруси, причому один з них досить значний, атаки посилилися. Закидали, що Штучний Острів викликає землетруси, замість того, щоб вгамовувати їх.

Інженер Бельто відмежувався від геофізиків, твердячи, що був лише виконавцем їхніх задумів, причому виконавцем дуже хорошим, і не може відповідати за чужі помилки, яких не міг перевірити. Підкреслював, що створив найбільшу в історії людства споруду.

Професор Тарецький відчував себе скривдженим. Намагався захищатися. Запевняв, що його теорія вірна, і він може довести це кожному, що його праця виключно теоретична, пояснює багато явищ, що він не хотів такого її практичного застосування.

Та його не слухали. Вчені ставилися до нього ввічливо, але холодно. Співчували. Офіційно ніколи не заперечували справедливості його теорії.

Редакції повертали професору його праці, його «забували» запрошувати на з’їзди. Кінець кінцем йому було запропоновано відмовитися від університетської кафедри.

Але жарти з приводу Штучного Острова потроху вщухали, всім це набридло. Потроху зменшувався інтерес до професора Тарецького та його теорії.

Метушня навколо цієї справи стала для Острова хорошою рекламою. Вже модно було проводити свою відпустку саме на Острові — клімат змінювався кожні півроку, та й умови для туристів були кращі, ніж на материку. Висували навіть проект побудови кількох таких островів.

Байдужість громадськості тяжко впливала на професора, та поступово він повертався до праці, підбирав співробітників. Почалося з того, що при геологічних роботах викривилася глибинна свердловина, а його теорія добре це пояснювала.

А невдовзі вибухла сенсація. Учень XII класу з Каліша звернувся до молодіжної газети з питанням:

— Чому від Штучного Острова чекали зміни моменту інерції Землі? Адже Острів важить стільки ж, скільки витіснена ним вода — це виникає з закону Архімеда. Так що не має значення, в якому пункті Землі знаходиться Острів.

Хлопцю відповіли, що якийсь вплив є, бо центр ваги Острова знаходиться вище, ніж центр ваги витісненої води, але це не має практичного значення. Одним словом, принципи побудови Острова були хибні. А електромозкові машини не знайшли помилки, бо основних вихідних даних перевіряти вони не могли.

Після цього популярність Острова стала ще більшою, а вороги теорії Тарецького стали її прихильниками.

Лише на численні прохання професор дав згоду виступити по телебаченню. Повторив свою звичайну доповідь, навів приклад ковзаняра, який регулює в піруеті швидкість свого обертання, притисканням чи випрямлянням рук. Говорив і про Штучний Острів, про основну помилку. Згадав про учня XII класу, який знайшов цю помилку.

— Але вірю, — закінчив, що незабаром людство знайде спосіб регулювання руху своєї планети і зможе запобігти неминучим досі катастрофам.

Біля виходу перестрів його худенький хлопець, той самий учень.

— Пане професор, пане професор! — звернувся той тремтячим голосом — Рятуйте мене! Складав іспити на геофізичний. Там зараз великий конкурс. Фізик «завалив» мене. Він екзаменує стародавнім способом — не застосовує електронних екзаменаторів, білетів. Сам питає. Допоможіть мені.

— Добре, добре. Заспокойся. Допоможу. Я знову щось значу. Знову зі мною рахуються. Заслуговуєш на допомогу. Будеш геофізиком.

Погладив скуйовджену чуприну:

— Тільки щоб не пожалкував колись за цим, синку!

_{Скорочений переклад з польської В. ВОЛОХА.}