Кімберліт — щільна туфовидна гірська порода з групи ультраосновних, тобто з малим вмістом кварцу і збільшеним — заліза і магнію.
Грикваїт, грикваїтова порода — порода з суміші гранату та олівіну (еклопіт) з дуже глибоких зон земної кори.
Олівін, хромдіопсид та дістен — породоутворюючі мінерали глибинних основних порід.
Багульник — багатолітній болотяний чагарник.
Сила ваги — мається на увазі сила земного тяжіння.
Позитивні аномалії — місцеві збільшення сили вяги.
Прилад Штюкрата — маятниковий прилад для вимірювання найнезначніших коливань сили ваги.
Перидотіти — глибинні вивержені породи, що складаються переважно з олівіну (ультраосновні).
Пальма — важкий ніж-сікач на довгій рукоятці.
Амнунначі — по-тунгуському чисте місце.
Діабаз — вивержена глибинна стародавня порода, аналогічна базальтовим лавам.
Інтрузія — впроваджування розплавлених порід (магми) в тріщини, пустоти або між шарами в окремих ділянках земної кори.
Елювіальний розсип — розсип, що утворився на місці від руйнування корінних порід.
Шурф — колодязеподібна розвідкова виробка.
Корінна порода — тверда основа під пухким молодим намулом.
Октаедр — кристалічна форма, восьмигранник.
Репер — високий сигнальний чи розпізнавальний знак.
Ромбододекаедр — дванадцятигранник, кожна грань якого має обриси ромба.
Борт — вид алмаза, утворений зростком мікроскопічно дрібних кристалів.
Розпадок — коротка, найчастіше суха долина.
Розсип — тут мається на увазі велика, позбавлена рослинності площа, зайнята брилами гірських порід, що вже руйнуються. Часто зустрічаються в Сибіру на схилах та вершинах гір.
Залом — нагромадження деревних стовбурів, нанесених весняною водою, що перегороджують русло ріки.
Шивера — річковий поріг (прим. перекл.)